РОЗДІЛ 1. ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ: УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА

Олександр Лисенко. КОНКУРУЮЧІ НАРАТИВИ: ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ В УКРАЇНІ: МІЖ ПОЛІТИКОЮ І РЕФЛЕКСІЄЮ

Надія Гончаренко. ВІД «ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ» ДО «УКРАЇНСЬКОГО ВИМІРУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ»: ЗМІНА НАРАТИВУ В ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКАХ ІСТОРІЇ 

Петро Долганов. КОНКУРУЮЧІ НАРАТИВИ: ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ В МЕМОРІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ м.РІВНЕ 

РОЗДІЛ 2. ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ У ОКУПОВАНІЙ НАЦИСТАМИ УКРАЇНІ

Анатолій Погорєлов. ОБЛИЧЧЯ СМЕРТІ: ТЕРОР ПОЛІЦІЇ БЕЗПЕКИ ТА СД ПРОТИ НАСЕЛЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ 
ОКРУГИ «МИКОЛАЇВ» 

Олена Корзун. СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989) 

Антон Щелкунов. РЕЛІГІЙНЕ ВІДРОДЖЕННЯ 1941–1943 РОКІВ У СІМЕЙНІЙ ТА КОЛЕКТИВНІЙ ПАМ’ЯТІ ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ

РОЗДІЛ 3. РЯТУВАННЯ ЄВРЕЇВ ПІД ЧАС ГОЛОКОСТУ

Ігор Щупак. ПАМ’ЯТЬ І ДОКУМЕНТИ ПРО РЯТУВАННЯ ЄВРЕЇВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ГОЛОКОСТУ: МІЖ МІФАМИ ТА ФАКТАМИ 

Катерина Будз. ПЕРЕЖИТИ ГОЛОКОСТ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ: АКЦІЇ ПОРЯТУНКУ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У СВІДЧЕННЯХ РАБИНА ДАВИДА КАГАНЕ ТА КУРТА ЛЕВІНА

РОЗДІЛ 4. ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ: НІМЕЦЬКА ПЕРСПЕКТИВА

Hans-Christian Petersen. SELEKTIVE ERINNERUNG. DER ZWEITE WELTKRIEG IN DER UKRAINE IM HISTORISCHEN GEDÄCHTNIS DER RUSSLANDDEUTSCHEN 

Verena Meier. DIE GEDENKSTÄTTE FÜR SOWJETISCHE KRIEGSGEFANGENE IN GUDENDORF – ERINNERUNG IM KALTEN KRIEG

Шановні автори! 

Просимо Вас дотримуватися нижченаведених інструкцій щодо технічного оформлення статей. 

Обсяг матеріалів:

• статті – 25 – 75 тис. знаків;
• джерела з коментарями – до 50 тис. знаків;
• рецензії – 10 – 25 тис. знаків.

Набір здійснюється у текстовому редакторі, сумісному з програмою Microsoft WORD, шрифт Times New Roman, 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5, поля – 2 см з усіх берегів, абзац – 1,25 см, вирівнювання – по ширині.

Текст набирається без переносів слів. Абзацні відступи форматуються без використання пробілів і табулятора. Таблиці розміщуються в текстовому файлі.

У верхньому рядку справа вказується ім’я та прізвище автора, через інтервал – заголовок (великими літерами, відцентровано, виділяється жирним шрифтом). Далі подається анотація українською (російською) мовою та ключові слова, а також розширена анотація англійською мовою (обсяг 2 тис. знаків). Примітки та посилання мають бути посторінкові, встановлені в автоматичному режимі (шрифт Times New Roman, 10 пт, міжрядковий інтервал – 1, вирівнювання – по ширині) та оформлені відповідно до міжнародного стандарту цитування та посилання Chicago Style (15th edition).

Посилання мають містити наступні елементи: ім’я та призвище автора (редактора / упорядника), назва праці (місто видання: видавництво, рік видання), номер(и) сторінок. 

Приклади:

• Давид Кахане, Щоденник Львівського гетто (Київ: Дух і Літера, 2003), 87–89.
• Дітер Поль, «Голокост, колаборація та супротив у Східній Європі» в Сучасні дискусії про Другу світову війну, ред. Ярослав Грицак, Петро Кендзьор, Святослав Турканик (Львів: ЗУЦК, 2012), 28.
• Олександр Давлєтов, «Теорія і практика антисемітської політики НСВАП на теренах Третього Райху (на прикладі гетто)» Пролеми історії Голокосту, 6 (2013):58–68.
• Александр Круглов, ред., Без жалости и сомнения (Документы о преступлениях оперативных групп и команд полиции безопасности и СД на временно оккупированной территории СССР в 1941–44 гг.), ч. 1. (Днепропетровск: Ткума, 2008), 201.
• Праведники народів світу: Довідник (Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016), 233, http://www.tkuma.dp.ua/images/public_dounload/2016_dovidnik_pravedniki_for_inet.pdf.

Посилання на архівні матеріали передбачають таку структуру: назва архіву, фонд, опис, справа, аркуш, назва справи або документу – все через кому.

Приклади: 

• Державний архів Волинської області (ДАВО), Р-2, оп. 2, спр. 16, арк. 116 (Звіт).
• ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного, Г-3768, од. обл. 12551.
• ZIH, Sygn. 301/1096, Klinger Erna, 1941–1945.

Після основного тексту статті подається бібліографія в алфавітному порядку, без нумерації, починаючи з прізвища автора.

Приклад: Лисенко, О. Є. «Конфесійні аспекти міжнаціональних стосунків на території України (1943–1945)», Друга світова війна і доля народів, Матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції, 30–31.10.2006. Київ: Зовнішторгвидав, 2007.

Наприкінці документу розміщується коротка біографічна довідка про автора, що має містити наступну інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, учене звання, місце роботи та посада, коло наукових зацікавлень, найважливіші опубліковані праці, електронна адреса.

Матеріали приймаються на електронну адресу журналу «Проблеми історії Голокосту: український вимір» Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ШАНОВНІ АВТОРИ,

Редколегія журналу «Проблеми історії Голокосту: український вимір» приймає до друку статті, джерела з авторським коментарем, рецензії та огляди актуальних видань, що відповідають тематичній спрямованості журналу.

Матеріали приймаються українською, англійською, російською, польською, французькою та німецькою мовами.

Неодмінною умовою прийняття до друку україномовних матеріалів є їхня оригінальність. Іншомовні дослідження, опубліковані раніше, можуть бути видані в рубриці "Переклади" в разі їх високої актуальності для української академічної аудиторії.

Процес відбору та рецензування 

Рукописи, надіслані до журналу, розглядаються редакторами, які надсилають їх двом незалежним фахівцям з теми, без зазначення імені та місця роботи /навчання автора. Рецензенти залишаються невідомими авторам та один одному. 

Ми просимо наших рецензентів, оцінюючи подані тексти, відповісти на наступні питання: 

- Чи наявне в тексті статті чітке формулювання проблеми й наскільки оригінальним є авторський підхід до її вирішення?

- Чи пов'язані сформульовані автором положення з існуючою історіографією проблеми? 

- Чи наявні у статті сумнівні твердження або наведені факти, які не відповідають дійсності?

- Чи висловлює автор нетолерантні або ідеологічно упереджені судження? 

- Чи є у статті свідчення можливого плагіату?

- Чи є чітким і зрозумілим внесок автора у досліджувану пролему?

- Чи можна сказати, що мова й стиль тексту відповідає вимогам до наукової пулікації? 

- Чи адекватно відображають зміст статті авторські анотації? 

На підставі висновків членів редколегії та рецензентів, остаточне рішення щодо прийняття або неприйняття статті до публікації приймає голова редакційної колегії, про що повідомляється автору протягом 4–6 тижнів з моменту подання рукопису. За підсумками зауважень рецензентів текст може бути відправлено автору для уточнень. Після доопрацювання прийнятий до друку матеріал проходить науково-технічне та літературне редагування. Редколегія залишає за собою право вносити скорочення і здійснювати редакційну правку, що не змінює сенсу публікації, за попереднім узгодженням з автором.

Етична політика

Головний редактор відповідає за науковий рівень та якість відбору рукописів, призначених до публікації. Автор (колектив авторів) несе повну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких вимог:

• Автори повинні презентувати результати своїх досліджень зрозуміло, чітко, не фальсифікуючи реальні дані 

• Автори повинні чітко вказувати методи досліджень, уникаючи двозначності, з метою перевірки та підтвердження отриманих результатів

• Автори мусять дотримуватися встановлених вимог до публікацій: дослідження має бути оригінальним, не опублікованим в інших наукових виданнях, без будь-яких форм плагіату

• Автори несуть колективну відповідальність за здану та опубліковану роботу

• Вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні, заборонено та неетично

• Автор має повідомити редакцію, якщо виявить суттєві помилки або неточності в своїй праці

• Матеріали, спрямовані на розпалювання релігійної, міжрасової, міжнаціональної ворожнечі, неприйнятні

• Нетерпимість у будь-яких формах є неприпустимою. 

Позиція автора може не співпадати з позицією Редколегії та Міжнародної редакційної Ради журналу.

• ---

  Відкритий доступ

Журнал дотримується політики відкритого доступу. Усі статті розміщуються безстроково та безкоштовно одразу після виходу друкованої версії видання і доступні в розділах Свіжий номер або Архів номерів.

Головний редактор: Ігор Щупак, к.і.н., директор Інституту "Ткума" (Україна, Дніпро)

Відповідальний редактор: Анна Медведовська, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту "Ткума" (Україна, Дніпро)

Наукові Редактори:

Єгор Врадій, к.і.н., керівник наукового відділу Інституту "Ткума" (Україна, Дніпро)

Денис Шаталов, к.і.н., науковий співробітник Інституту "Ткума" (Україна, Дніпро)

Міжнародна редакційна рада:

Вєжбєнєц, Вацлав, PhD, ректор Вищої Школи технологій та економіки в Ярославі, професор Університета Жешува (Польща, Ярослав - Жешув)

Гриневич, Владислав, д.політ.н., к.і.н., старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України(Україна, Київ)

Зайцев, Олександр, д.і.н., профecор кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету (Україна, Львів)

Кравчук, Андрій, PhD, професор кафедри Релігійних студій, Університет Садбері (Канада, Садбері)

Маґочі, Пол-Роберт, PhD, професор історії та політології Торонтського університету (Канада, Торонто)

Петровський-Штерн, Йоханан, PhD, професор єврейських студій Північно-Західного університету (Northwestern University)  (США, Чикаго) 

Портнов, Андрій, к.і.н., професор історії України в Європейському університеті Віадрина (Німеччина, Франкфурт-на-Одері) 

Струве, Кай, PhD, професор східноєвропейської історії Галле-Віттенберзького університету ім. Мартіна Лютера  (Німеччина, Галле)

Уманський, Андрій, науковий радник організації Яхад-ін Унум (Франція, Париж)