27-30 січня 2025 р. у м. Ужгород відбулося XXIV засідання Українсько-Польської комісії щодо вдосконалення змісту шкільних підручників з історії та географії. Цього року відкриття міждержавної комісії, що функціонує від 1995 р., було присвячено Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту.
27 січня у приміщенні Закарпатської обласної державної адміністрації відбулась Церемонія пам’яті, присвячена цій даті. До істориків-освітян та науковців звернулися Мар’яна Марусинець, директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації (м. Ужгород); д-р Ігор Щупак, директор Інституту «Ткума», член Міжнародної ради Освенцимської (Польща), член Українсько-Польської Комісії експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників; Раїса Євтушенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, позашкільної та виховної роботи Директорату шкільної освіти МОН України, секретар Українсько-Польської комісії експертів; д-р Єгор Врадій, заступник директора Інституту «Ткума», член Українсько-Польської Комісії експертів; д-р Фаїна Винокурова, заступник директора з питань науково-методичної роботи Державного архіву Вінницької області, Заслужений діяч культури України (м. Вінниця); Ірина Піскарьова, керівник освітнього відділу Інституту «Ткума».
Згадуючи про жертви нацистського геноциду, хотілося б підкреслити символізм часу та місця Церемонії. Адже саме євреї Закарпаття у своїй більшості були вбиті у газових камерах Аушвіц-Біркенау – жахливої «фабрики смерті», що припинила своє існування як місце цілеспрямованого вбивства рівно 80 років тому. З іншого боку, тоді, як і зараз, під час російської навали проти України, ірраціональність Зла полягає у прагненні знищення певної спільноти людей заради диявольських інтересів та імперських амбіцій. Про паралелі між Голокостом та політикою росії проти українців говорили не лише спікери, але й усі учасники заходу.
Наступного дня, 28 січня відбулося пленарне засідання Українсько-Польської комісії експертів, участь в якому з українського боку, окрім згаданих Р. Євтушенко, д-ра І. Щупака, д-ра Є. Врадія брали проф. Станіслав Кульчицький, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України (Співголова Комісії від України); проф. Ігор Гирич, Член-кореспондент УВАН (США), завідувач відділу Інституту української археографії і джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України; проф. Мирослав Заячук, декан географічного факультету Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. З польського боку до українських освітян звернулися проф. Гжегож Мотика, член Колегії Інституту національної пам’яті Республіки Польща, директор Військово-історичного офісу (Співголова Комісії від Польщі); проф. Анджей Коритко, Університет Вармінсько-Мазурский в Ольштині.
Особливий інтерес у присутніх викликали «паралельні» за тематикою доповіді, присвячені явищу геноциду та їхнім сучасним оцінкам. Від польської сторони виступив проф. Г. Мотика. Від української сторони у доповідях д-ра Єгора Врадія і д-ра Ігоря Щупака тема геноциду розглядалася, зокрема, крізь призму сучасної російсько-української війни та геноциду з боку рф проти України й Українського народу.
Після завершення пленарних доповідей учасники Всеукраїнського педагогічного семінару МОН України та Інституту "Ткума", який у ці дні проходив в Ужгороді, мали чудову нагоду безпосереднього спілкування з членами Українсько-Польської Комісії в рамках «круглого столу». Спільність та відмінність історичного досвіду протистояння польського та українського народів імперіалізмам, особливості універсальних підходів у викладанні національної та світової історії, розуміння коріння патріотизму – неповний перелік запитань і тез змістовної, почасти емоційної та максимально відвертої розмови між академічними науковцями й українськими вчителями історії. Адже не так часто українські педагоги мають можливість діалогу і з українськими вченими, авторами підручників, і з польськими партнерами, які спираються на спільні з нами цінності, проте мають своє бачення певних історичних та суспільних проблем.
У подібній атмосфері щирості й відвертості відбувалася й дискусія під час робочих засідань комісії, присвячених аналізу польських та українських підручників з історії та географії. Спостерігаючи за роботою у динаміці десяти років можна наочно побачити, як рекомендації та знайомство з особливостями національного підручникотворення впливають на авторів підручників в Україні та у Польщі. Окрім згаданих членів Комісії, хотілося б відзначити надзвичайно глибокі і детальні рецензії польських експертів – проф. Кароля Санойци (Вроцлавський університет), д-ра Пьотра Кролля (Варшавський університет), а також з українського боку – Романа Гладковського, головного спеціаліста відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України.
Вже незабаром автори як в Україні, так і в Польщі отримають можливість ознайомитись з рецензіями, а отже матимуть важливий матеріал для подальшої роботи і вдосконалення найважливіших книг на історичну тематику – шкільних підручників. Приємною була оцінка польськими експертами українських підручників видавництва «Оріон».
Ну а на завершення, хотілося б відзначити, що багато учасників Всеукраїнського семінару та Українсько-Польської Комісії експертів відкрили вперше для себе світ полікультурного Закарпаття та Ужгороду зокрема. Це було б неможливим без інформативних та надзвичайно цікавих практичних занять д-ра Юрія Славіка, доцента Ужгородського національного університету. Варто відзначити, що Ю. Славік є одним із провідних дослідників Голокосту на Закарпатті, а його книга («Шлях до Аушвіцу: Голокост на Закарпатті»), видана у 2017 р. Інститутом «Ткума», дотепер є одним із найповніших досліджень нацистського геноциду в регіоні.
