УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ СЕМІНАР ІНСТИТУТУ «ТКУМА» ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ЩОРІЧНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ КОМІСІЇ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

«МАРАФОНИ ПАМ'ЯТІ» З ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ ДЛЯ МОЛОДІ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС ТВОРЧИХ РОБІТ ШКОЛЯРІВ, СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ ТА ВЧИТЕЛІВ «УРОКИ ВІЙНИ ТА ГОЛОКОСТУ – УРОКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

МІЖНАРОДНИЙ МІЖРЕЛІГІЙНИЙ МОЛОДІЖНИЙ СЕМІНАР «КОВЧЕГ»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ОСВІТНІЙ СЕМІНАР ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ У ЯД ВАШЕМ (ЄРУСАЛИМ, ІЗРАЇЛЬ)

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАНЬ ІНСТИТУТУ «ТКУМА» СПІЛЬНО З МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Щорічна науково-практична конференція «Запорізькі єврейські читання–2025»

25 квітня 2025 р. у гібридному форматі – очно та онлайн – відбулася XXVII щорічна науково-практична конференція «Запорізькі єврейські читання–2025». Захід був організований Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» спільно з Запорізьким національним університетом за підтримки Міністерства освіти і науки України.

З вітальним словом до учасників звернулися проректор з наукової роботи ЗНУ, доктор історичних наук, проф. Геннадій Васильчук; директор Інституту «Ткума», член Ради директорів UJE (Канада) д-р Ігор Щупак; декан факультету історії та міжнародних відносин ЗНУ, доцент, д-р Ольга Маклюк.

Цьогорічна конференція об’єднала понад 70 учасників – науковців, педагогів, громадських діячів, аспірантів і студентів, які працювали у межах трьох тематичних секцій:

  • Секція 1. Травматичний досвід ХХ–ХХІ ст.
  • Секція 2. Політика пам’яті та меморіальні практики у формуванні історичного наративу
  • Секція 3. Літературні проєкції модусів буття: пам’ять, травма, ідентичність

Під час секційних засідань було обговорено широкий спектр актуальних питань, пов’язаних з історією Голокосту, Другої світової війни, геноцидів ХХ ст., сучасними підходами до осмислення пам’яті, формуванням ідентичності в умовах війни та суспільних трансформацій в Україні. В межах конференції відбувся круглий стіл, під час якого учасники обговорили низку питань, пов’язаних з побудовою стійкості європейської ідентичності українського суспільства в умовах війни.

Серед тем доповідей, які лунали під час «Запорізьких читань», були, зокрема, такі: «Переосмислення історії і Голокост як класичний приклад геноциду» (д-р Ігор Щупак); «Комеморація Голокосту: український досвід» (д-р Тетяна Грушева); «Візуальні образи трагедії: кіно, фотографія та роль мистецтва в освіті про Голокост» (Роман Назаркевич); «Алюзії на Голокост в усноісторичних наративах сучасної російсько-української війни» (д-р Сергій Білівненко); «Художня студія геноциду в романі Дарини Гнатко «Щоденник безнадійно приреченої» (д-р Валентина Ніколаєнко); «Окупація та Голокост у хортицькій колонії менонітів Остервік (за книгою Г. Вернера «Сконструйований меноніт: історія, пам’ять і Друга світова війна»)» (д-р Наталія Горбач) та багато інших, не менш важливих тем.

За результатами конференції планується видання електронної збірки матеріалів.

Своїми враженнями від участі у конференції поділилася д-р Наталія Горбач:

«Майже чотири години роботи філологічної секції в межах “Запорізьких єврейських читань” – можливо, не рекорд, але безперечне свідчення актуальності та перспективності обраної тематики, а також високого наукового рівня учасників. Особливо приємно, що дискусію на рівних підтримували не лише викладачі, а й студенти та аспіранти. Найціннішим підсумком стали численні ідеї, згенеровані колективним – природним, а не штучним – розумом. А це означає, що маємо ґрунт для подальших досліджень. Щира подяка організаторам – за можливість інтелектуального обміну й професійного зростання».

Висловлюємо щиру подяку всім учасникам за змістовні виступи, глибокі дослідження та плідні дискусії. Бажаємо подальших наукових звершень і сподіваємося на нові зустрічі в межах наступних наукових подій!