"Круглий стіл" з українсько-корейської співпраці у сфері видання підручників

18 жовтня у Києві відбувся 6-й «круглий стіл» з українсько-корейської співпраці у сфері видання підручників, організований Посольством Республіки Корея спільно з Міністерством освіти і науки України. До участі у заході були запрошені заступник директора Інституту «Ткума» д-р Єгор Врадій та директор Інституту «Ткума» д-р Ігор Щупак.

З вітальними словами до учасників заходу звернувся генеральний директор Директорату шкільної освіти МОН України Ігор Хворостяний, який говорив про освітню реформу НУШ в Україні. Зі спеціальною лекцією виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея Кім Хьонг Те, який, зокрема, виклав принципові положення гуманітарної політики Республіки Корея.

Д-р Ігор Щупак виступив перед присутніми з доповіддю «Між річками Дніпро і Хан: паралелі історії та сьогодення». Нижче наводимо деякі тези з неї:

«Ми живемо в умовах Третьої світової війни, яка вже розпочалася; її головна складова – це повномасштабна війна росії проти України. Проте вважаю, що неминучим є розпалення нових вогнищ війни проти демократичних країн, включно з Україною, з боку поєднаних сил антидемократичних, тоталітарних режимів росії, ірану, кндр, за підтримки Китаю. Вважаю неминучою не тільки війну ірану проти Ізраїлю, Китаю проти Тайваню, але й військову агресію кндр проти Республіки Корея. Питання не в тому, чи буде повномасштабна війна в Азії, чи ні, а лише – коли.

За цих умов демократичні країни мають єднатися, зокрема йдеться про Україну й Південну Корею. Україну та Республіку Корея відділяє величезна відстань, а також значні відмінності в державній побудові, суспільному житті тощо. Натомість між історією двох країн можна знайти цікаві паралелі, які впливають на сьогоднішній розвиток держав.

Мені здається, що найбільш важливими для України є такі питання історії Кореї:

1) забезпечення швидкого економічного зростання, «дива на річці Хан» за умов складної міжнародної ситуації та воєнної загрози з боку кндр;

2) досвід демократизації Південної Кореї;

3) протистояння Південної Кореї пропаганді тоталітарних ідей північнокорейського режиму та вивчення можливостей гуманізації, демократизації північнокорейського суспільства в можливому майбутньому, коли виникнуть умови для об’єднання Кореї;

4) проблеми «подолання минулого» (за висловом проф. Ярослава Грицака) у формуванні зовнішньої політики сучасної Південної Кореї, особливо у відносинах з Японією, Китаєм, а також із США та іншими країнами (про це має бути окрема розмова).

Протягом багатьох років в українській системі історичної освіти згадувалися лише окремі факти з історії Кореї, зокрема:

- боротьба Кореї проти колоніального панування Японії в першій половині ХХ ст.;

- капітуляція Японії у Другій світовій війні та розділ Кореї;

- Корейська війна 1950-1953 рр.

А 2 роки тому, у 2022 р., Робоча група Міністерства освіти та науки України під керівництвом Раїси Євтушенко та д-ра Людмили Гриневич розробила нову навчальну Програму з історії для закладів загальної середньої освіти. До змісту цієї Програми ми включили нові для української історичної освіти питання з історії Кореї: «Південна Корея: досвід демократизації та "економічне диво"».

Відповідно до чинної Програми, автори підручників курсу «Всесвітня історія» вперше в українському підручникотворенні включають згадані теми до змісту навчального матеріалу. Так, окремий підрозділ «Південна Корея: досвід демократизації та економічне диво» я включив до підручника: І. Щупак. «Всесвітня історія» (рівень стандарту) для учнів 11-го класу закладів загальної середньої освіти, який став переможцем Всеукраїнського конкурсу відбору підручників та був виданий восени 2024 р. київським видавництвом «Оріон».

Наразі ми з УОВЦ «Оріон» готуємо до видання підручник для профільного рівня, де історії Кореї у ХХ-ХХІ ст. присвячено окремий параграф (підрозділ). Очевидно, що у подальшому вивченні історії Кореї в Україні та історії України в Кореї є великі перспективи. Тож далі буде».