УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

06 серпня в Інституті «Ткума» пройшло засідання Дніпровського історичного клубу, присвячене Дню пам’яті жертв геноциду ромів. Модераторами та спікерами заняття стали представник німецької організації «Освіта заради співпраці», координатор виставки «Геноцид проти ромів – пам’ятай, щоб протистояти» Франк Брендл, історики д-р Наталія Зіневич, д-р Михайло Тяглий (Київ), директор Інституту «Ткума» і Музею Голокосту д-р Ігор Щупак. Серед учасників клубу були студенти, викладачі, представниками ромської місцевої громади.

Основна увага доповідачів клубу була присвячена історії ромського геноциду в Україні у порівняльному контексті з історією Голокосту, а також збереженню пам’яті про ці події. Сучасні історики знаходять багато спільних рис між трагічною загибеллю євреїв і ромів у роки Другої світової війни. Згідно з нацистськими расовими теоретиками, роми, як і євреї, вважалися радше об'єктами або паразитами суспільства, аніж людьми . Погане ставлення до них та їх фізичне знищення вважалося виправданим, оскільки воно мало своїм результатом знищення «небажаного» й «нечистого» елементу в Європі. Після приходу нацистів до влади роми, як і євреї, підпали під дію «спеціальних законів», спрямованих на їх відокремлення від «арійського» населення і запобігання міжрасовому змішуванню. Жертвами нацистської політики знищення стали більше 500 тисяч європейських ромів; більше 20 тисяч із них загинули у таборі смерті Аушвіц, де було створено окремий «циганський табір». Однак, попри такі втрати, трагедія ромського народу є набагато менш дослідженою темою, порівняно з історією «остаточного вирішення єврейського питання».

Під час засідання Історичного клубу дослідники підкреслили важливість вивчення історії геноциду ромів та увічнення пам’яті про ті події. Доля ромського населення Європи під час Другої світової війни проливає більше світла на злочини, скоєні проти євреїв, та на геноцидний і расистський характер політики нацистів.

Під час заняття Історичного клубу д-р Ігор Щупак презентував унікальні експонати, які були передані в дар Музею Голокосту представниками ромської громади Дніпропетровшини. Любов Кузьменко передала сімейні реліквії, серед яких – ромський батог, якому більше 100 років, а також документи і фото.Ці експонати стануть основою першої в Україні постійної експозиції, присвяченій геноциду ромського народу, організованого і здійсненого нацистами в 1935-1945 роках на території Німеччини, країн-союзників Третього рейху та окупованих країн. Відкриття експозиції відбудеться наступного року.