Історичний вебінар "Пам'ять про війну та "війна пам'ятей""

До Дня пам'яті та примирення і 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» організував проведення історичного вебінару «ПАМ’ЯТЬ ПРО ВІЙНУ ТА “ВІЙНА ПАМ’ЯТЕЙ» – унікального за складом учасників та спікерів проекту. В умовах нової «карантинної» реальності така форма роботи, як вебінари, онлайн-лекції або дискусії стала чи не єдиним способом зустрічі з провідними істориками, музеологами, вченими – хай навіть дистанційної.

Цього разу нам вдалося зібрати разом, в одному ефірі провідних українських вчених, дослідників історії Другої світової війни:

-кандидата історичних, доктора політичних наук, директора Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру, провідного наукового співробітника Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, члена Академічної ради UJE (Канада – США), члена Українсько-Німецької історичної комісії (м. Київ) Владислава Гриневича;

-доктора історичних наук, професора Українського Католицького Університету, Почесного професора НаУКМА, директора Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, співголову Українсько-Німецької історичної комісії, Головного редактора наукового річника «Україна модерна» (м. Львів) Ярослава Грицака;

-кандидата філософських наук, очільника Українського інституту національної пам’яті (м. Київ) Антона Дробовича;

-доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, керівника Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, члена Українсько-Німецької історичної комісії (м. Київ) Юрія Шаповала.

Модерував вебінар д-р Ігорь Щупак.

Разом із поважними спікерами та глядачами нашого ефіру – вчителями історії і методистами, викладачами вишів загалом тими, хто просто цікавиться історією – ми шукали відповіді на найбільш актуальні та контроверсійні питання Другої світової війни:

- Які існують моделі історичної пам’яті, зокрема про Другу світову війну, і яка модель є прийнятною для України?

- Хто і як має формувати політику пам’яті про Другу світову війну, Голокост, Бабин Яр?

- Чому навколо Другої світової війни вирує «війна пам’ятей»?

- Як ставитися до поняття «Велика Вітчизняна війна»?

- Яким чином пам’ять про війну перетворюється на «квазі-релігію»?

- Чи мав місце «масовий героїзм» під час Другої світової війни?

- Як українська держава і суспільство мають шанувати ветеранів Другої світової війни?

- Відзначаємо – чи святкуємо? 8 травня – чи 9-те?

та інші.

Тема вебінару викликала неабияке зацікавлення глядачів – прямий ефір паралельно транслювала Українська спілка блогерів, лише протягом першої години трансляції сумарна кількість перевищила 3 тисячі переглядів. Справжні дискусії розгорнулися у чаті трансляції. Багато цікавих питань лунало від вчителів: яким чином питання Другої світової війни трактує Японія? Чи можлива людяність у нелюдяний час? Що зроблено на сьогоднішній день в Україні для формування моделі історичної пам'яті? Чи можуть бути Героями українці, які не боролися за Незалежну Україну в роки війни? Якою є роль школи, а якою – родини – у формуванні пам’яті про війну у сучасних школярів? Окрему увагу було приділено обговоренню питання ролі кіно як способу трансляції пам'яті про Другу світову війну.

Зрозуміло, за півтори години прямого ефіру відповісти на усі питання – а їх справді було багато – фізично неможливо. Тому ми домовилися про таке:

-найбільш цікаві питання вчителів з двох наших вебінарів, які були присвячені Другій світовій війні – ми сформуємо у блоки, та будемо відправляти їх нашим спікерам-історикам та іншим фахівцям, які зможуть надати ґрунтовні відповіді;

-за мотивами питань вчителів ми організуємо окремий вебінар, де кожен зможе почути відповідь на своє питання, яке хвилює його найбільше. Детальніше про це – трохи згодом.

-одне з питань, яке особливо цікавило вчителів – що робити і хто повинен реагувати, якщо у педагогічному колективі є людина з відвертими прорадянськими поглядами, яка транслює ідеї «Великой Отечественной войны» чи «русского мира» своїм учням? Це питання ми будемо піднімати у рамках нашого вебінару 26 травня, який буде присвячено мові ненависті, фейкам та справедливості на уроках. Щиро запрошуємо усіх до трансляції!

Безумовно, кожен із лекторів заслуговує на проведення серії вебінарів із ним – і ми обов’язково це організуємо у майбутньому.

Наостанок хотілося б згадати слова проф. Ярослава Грицака, які пролунали під час нашого вебінару: «Пам’ять – це найсильніший реактив, який виробляє хімія нашого мозку. У певних концентраціях ця хімія може бути ліками, в інших ситуаціях може бути отрутою. І питання межі – те це, на що ми повинні зважати».