Восьма Щорічна конференція Німецько-Української комісії істориків

10-12 вересня у Варшаві (Польща) проходила щорічна конференція Німецько-Української комісії істориків «Ранньомодерна державність і суспільство на українських землях: форми та концепції». Захід було організовано у співпраці з Німецьким історичним інститутом у Варшаві. До участі у науковому форумі був запрошений д-р Ігор Щупак.

Захід мав на меті підкреслити роль, яку відігравали українські регіони у процесах культурних взаємозв’язків та ранньомодерного державотворення в різних контекстах, регіональні прояви різних традицій і розумінь політичного правління та їхнє подальше значення для самоусвідомлення еліт.

Серед доповідей, які звучали протягом двох днів роботи конференції, були, зокрема, такі: «Кордони між міською та єврейською громадами на українських землях Речі Посполитої у XVI–XVII ст.: просторовий та правовий вимір» (Лариса Жеребцова, Німецький історичний інститут у Варшаві), «Забезпечити справедливість. Хто мав право на насильство в Речі Посполитій на рубежі XVI–XVII ст.?» (Наталія Старченко, Інститут історії України НАН України), «Руські магнати і культурні осередки на їхніх дворах: зв’язки і взаємозалежності» (Ігор Тесленко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»), «Наративи русинської політичної історії щодо Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського: перспективи державності до початку ХІХ ст.» (Стефан Родевальд, Лейпцизький університет), «Колонізація, адаптація, ітерація? Сліди «української державності» в Польській Русі (XIV–XVII ст.)» (Свен Ярош, Університет Мартіна Лютера, Галле-Віттенберг) та інші.

Учасники конференції також досліджували процесуальний характер ранньомодерної державності, зокрема Гетьманщини, висвітлюючи такі явища, як її здатність до централізації влади, появу постійного війська, професійної бюрократії та відокремлення ідеї держави від особи правителя.