Без категории Кількість статей: 3
Про нас Кількість статей: 0
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» – перший національний центр з вивчення історії Голокосту в Україні, який плідно працює з 1999 р. Інститут «Ткума» тісно співробітничає з Міністерством освіти і науки України, Українським інститутом національної пам’яті, університетами, дослідницькими та науково-освітніми інституціями України, а також Канади, Франції, Ізраїлю, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, США та інших країн.
Особливе місце в діяльності Інституту «Ткуми» займає спільний проєкт з Яд Вашем (Ізраїль) «Вивчення Голокосту в Україні для формування атмосфери толерантності, який успішно реалізується протягом більше 10 років. Постійна співпраця здійснюється також з Державним музеєм Аушвіц-Біркенау (Польща); Українсько-Німецькою комісією істориків; Українсько-Польською комісією експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників з історії та географії; організацією «Українсько-Єврейська Зустріч» та ін.
Основні напрямки роботи Інституту «Ткума» – наукова, освітня робота та видання спеціальної літератури.
НАУКОВА РОБОТА:
- організація наукових проєктів з історії Голокосту у різних регіонах України (дослідні експедиції, робота в архівах, науково-дослідних установах та ін.);
- проведення наукових конференцій, форумів з історії Голокосту, участь у наукових конференціях інших науково-дослідних установ;
- співпраця з міжнародними партнерами в організації наукових проєктів та ініціатив.
ПУБЛІКАЦІЇ:
- підготовка та видання академічної серії «Українська бібліотека Голокосту» – наукових досліджень з історії Голокосту, збірок документів, наукового щорічного рецензованого журналу «Проблеми історії України: Український вимір».
ОСВІТНЯ РОБОТА:
- розвиток спільно з Міністерством освіти і науки України системи підготовки вчителів з викладання історії Голокосту та інших геноцидів, інтегрування історії Голокосту до навчальних програм і курсів навчальних закладів України;
- створення навчальних програм і підручників з історії для навчальних закладів України;
- організація роботи з учнями шкіл та студентами університетів з вивчення історії Голокосту та інших геноцидів, протистояння антисемітизму та іншим формам ксенофобії (проведення семінарів та конференцій для учнів і студентів, проведення Міжнародного конкурсу МОН України та Інституту «Ткума» «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності», Міжнародного міжрелігійного молодіжного проєкту «Ковчег» та інших проєктів і ініціатив);
- створення мультимедійного контенту з історії Голокосту та інших актуальних проблем історії з використанням платформи YiuTube, можливостей мас-медіа, допомога викладачам та студентам України у створенні мультимедійних та інших авторських розробок тощо.
Завдяки плідній співпраці з державними установами, науковими та просвітницькими організаціями України та інших країн, Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» має великі можливості для подальшого розвитку довгострокових наукових, освітніх та суспільних програм, спрямованих на формування атмосфери міжнаціональної толерантності на основі збереження історичної пам’яті. Це особливо важливо за умов повномасштабної російської агресії проти України та інструменталізації й фальсифікації історії для просування наративів «русского міра» та імперських, шовіністичних, антидемократичних ідей.
Наука Кількість статей: 3
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції, видає наукову літературу (монографії, науковий журнал, підручники, навчальні посібники, збірки документів й спогадів та ін.), координує та здійснює важливі дослідницькі проекти.
Однією з найважливіших тем наукових досліджень Інституту «Ткума» є подвиг Праведників народів світу, які рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних.
У 2014 р. Інститут «Ткума» проводив Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену Праведникам народів світу. В ній прийняли участь відомі історики, філософи, соціологи, громадські діячі з багатьох країн світу: Білорусі, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Канади, Німеччини, Польщі, США.
Важливе місце в наукових дослідженнях Інституту займає також вивчення механізму нацистського «остаточного вирішення єврейського питання» на території окупованої України, проблематика міжнаціональних відносин в період Другої світової війни, опір Голокосту та ін.
Серед наукових публікацій, виданих у першій половині 2015 р. Інститутом «Ткума»: черговий випуск наукового журналу «Проблеми вивчення Голокосту», збірка спогадів «Відродження пам’яті», збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Праведники світу та інші рятівники у час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті», збірка фотографій та документів «Нацистський «новий порядок» в містах України» та ін. Заплановано також видання монографій з історії Голокосту в Україні, феномену Праведників народів світу, наукові дослідження з регіональних аспектів Голокосту.
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» плідно співпрацює з науковими, музейними, архівними інституціями України, а також Австрії, Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США, Швеції та інших країн.
Конференції Кількість статей: 54
Стажування Кількість статей: 6
Освіта Кількість статей: 1
Інститут «Ткума» має великий досвід організації та проведення освітньої роботи з учнями, студентами, вчителями шкіл. Спільно з Міністерством освіти і науки України, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти організована система семінарів на курсах підвищення кваліфікації вчителів.
Унікальним є досвід «Ткуми» зі створення підручників. Шкільні підручники з історії, створені співробітниками «Ткуми», перемогли на Всеукраїнських державних конкурсах і видані тиражами в сотні тисяч примірників; по них вчиться кожен четвертий школяр України.
Плідною є співпраця Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та регіонального відділення Малої академії наук. На базі Інституту проводяться зимові сесії МАН, стали традиційними літні студії МАН, які проводить Інститут «Ткума» та Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», в ході яких школярі мають нагоду працювати з фондами Музею, отримувати консультації наукових співробітників Інституту та Музею, зустрічатися з провідними українськими та зарубіжними науковцями.
Проекти для вчителів Кількість статей: 234
Проекти для школярів і студентів Кількість статей: 141
Конкурс творчих робіт Кількість статей: 13
«УРОКИ ВІЙН ТА ГОЛОКОСТУ – УРОКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ»
Історія Голокосту («Катастрофи», «Шоа»), який став однією з найбільших трагедій в історії людства, є складовою частиною історії Європи та України. «Катастрофа фундаментально переглянула основи цивілізації, її безпрецедентний характер завжди буде мати всезагальне значення» – сказано у Стокгольмській Декларації 2000р. Міжнародної конференції голів держав та урядів європейських держав– членів Ради Європи. Стокгольмський Форум прийняв рішення рекомендувати вивчення історії Голокосту в країнах Ради Європи, яке підтримала і Україна, яка першою на пострадянському просторі запровадила вивчення історії Голокосту в шкільному курсі історії. З 2011 р. Україна на державному рівні відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Вивчення історії Голокосту дає можливість згадати не лише трагедію війни та страждань народів Європи, міжнаціональної ворожнечі, але й героїзм у спротиві коричневій чумі, приклади взаємодопомоги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей. Історія Голокосту має розглядатись у контексті всесвітньої історії та історії України, тож і в нашому конкурсі темами конкурсних робіт пропонуються і загальні питання методології історії, і питання історії українців і євреїв, трагедія Голодомору та нацистський геноцид щодо ромів тощо.
Україна зазнала найбільших втрат у ході Другої світової війни. Саме тому ми звертаємось до громадян, громадських організацій та державних органів України та інших країн з ініціативою залучення до Міжнародного конкурсу творчих робіт учнів, студентів, аспірантів та вчителів «Уроки війн та Голокосту– уроки толерантності». Цей конкурс на основі усвідомлення уроків історії має сприяти поширенню в суспільстві ідей гуманізму та толерантності, неприйняття шовіністичної та ксенофобської ідеології, проповіді насильства та тоталітарної ідеології.
Завантажити положення про конкурс:
"Ковчег" Кількість статей: 10
Виставки Кількість статей: 20
ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!
За цими посиланнями ви зможете завантажити для ознайомлення плакати мобільних освітніх виставок Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума".
Список плакатів поповнюється.
Просвіта Кількість статей: 3
Інститут «Ткума» реалізовує громадські культурно-просвітницькі проекти, серед яких Недільний клуб, Дніпровський історичний клуб та інші заходи.
Недільний клуб Кількість статей: 17
Сама ідея проведення циклу лекцій у форматі вільного відвідування для Інституту «Ткума» не є новою. Зокрема, директор інституту та Музею д-р Ігор Щупак проводив подібні заняття в різних містах і країнах. З відкриттям Музею Інститут «Ткума» знайшов гідний майданчик для Недільного клубу вже в нашому рідному місті.
Недільний клуб – це щомісячні заняття по найцікавішім і важливим питанням єврейської минувшини в контексті історії України та всесвітньої історії.
Головна мета проекту – формування установок толерантної свідомості і підвищення соціокультурної компетентності.
Засідання проходять у формі інтерактивних лекцій-бесід, «круглих столів», бесід-екскурсій, тренінгів та ін., які дозволяють зрозуміти витоки ксенофобії, передумови Голокосту, а також розібратися в причинах релігійних протистоянь. Проводять заняття наукові співробітники Інституту «Ткума», а також історики, філософи, політологи, релігієзнавці з України та інших країн світу. Серед гостей, які побували на лекціях в ролі співведучих – Тельман Мамедов, один із лідерів азербайджанської громади Дніпропетровська, д-р Олег Репан, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та ін.
Недільний клуб збирає різноманітну аудиторію – різних професій, конфесій і віку. В середньому на заняття приходять близько 50 слухачів.
У недільному клубі при Інституті «Ткума» також проводяться заняття з єврейської традиції, філософії, психології та ін. Традиційно засідання відбуваються кожну третю неділю місяця.
Дніпровський історичний клуб Кількість статей: 27
Дніпровський історичний клуб – це ще один проект Інституту «Ткума», який здійснюється на базі Музею «Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні» у співпраці з Інститутом суспільних досліджень. Історичний клуб був створений як майданчик для зустрічей професійних істориків і тих, хто цікавиться історією, для неформального спілкування. На кожне засідання клубу запрошуються відомі вітчизняні та зарубіжні дослідники.
В рамках проекту вже відбулися засідання клубу з проф. Владиславом Гриневичем, доктором політичних наук, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса; проф. Іваном Патриляком, доктором історичних наук, проф. кафедри новітньої історії України, деканом історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, а також з проф. Ярославом Грицаком, доктором історичних наук, професором Українського Католицького університету, директором Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка.
Проект привертає увагу істориків, викладачів, студентської молоді та інтелектуальної еліти міста. На засідання клубу приходить від 50 до 300 осіб.
На засіданнях клубу професійні історики піднімають актуальні проблеми історичної пам'яті єврейського та українського народів. Головна мета проекту – зруйнувати усталені багатовікові стереотипи і болючі питання колективної історичної пам'яті, які перешкоджають успішному оформленню єврейської громади в якості невід’ємної і важливої частини українського суспільства.
Клуби "Ткуми" Кількість статей: 0
Відкриті лекції Кількість статей: 3
Публікації Кількість статей: 0
Партнерство Кількість статей: 3
Журнал Кількість статей: 4
Архів номерів Кількість статей: 1
Свіжий номер Кількість статей: 1
Геноцид ромів Кількість статей: 0
Про геноцид Кількість статей: 2
РОМСЬКЕ ЖИТТЯ НАПЕРЕДОДНІ ТРАГЕДІЇ
Роми – європейський народ з індійським корінням. Цей народ є різнорідною етнічною спільнотою, проте, з лінгвістичної точки зору, «індійський слід» у їхньому походженні простежується у мові, якою вони спілкуються донині. Роми складаються з різних груп, які називають себе певними етнонімами – власними та зовнішніми позначеннями: Арліє, Кале́, Гурбет, Каале, Калдераш, Ловара, Мануш, Сепечидес, Сінті, Урсарі тощо; багато з них також використовують самоназву «роми». Зазвичай, усі ці групи узагальнюють під назвою «цигани», яка з описовою метою та без негативної конотації, іноді використовується у текстах.
Упродовж тривалого часу роми подолали важкий «шлях до Європи» через Персію (Іран), Вірменію та Малу Азію, що підтверджується численними доказами (передусім, мовними запозиченнями). Проте, через брак документів шлях та перебіг ромської міграції залишається предметом дискусій.
У другій половині XIX століття відбулася друга хвиля переселення: ромські групи з Центральної та Південно-Східної Європи перемістилися до інших регіонів Європи. Політичні процеси та соціально-економічні зміни на межі ХІХ–ХХ ст. також мали свій вплив на ромів – вони зазнали дискримінації (Австро-Угорська імперія) та упередженого ставлення (СРСР у міжвоєнний період).
***
Перша згадка про появу ромів на землях сучасної України датується початком XV століття. Сюди роми потрапили з Валахії та Молдови, і до XVI століття вони кочували всією Україною.
Етнонім «цигани» з’явився в українській мові наприкінці XVI ст. Відомі ромські групи на території України: влахи, серви, угорські роми та інші. Напередодні Другої світової війни на території сучасної України проживало 20 – 25 тис. ромів.
***
Нацистський геноцид став кульмінаційним у низці заходів проти ромського населення, що знайшло вираження не лише у дискримінаційних заходах, переслідуванні, але також у депортаціях до концентраційних таборів та таборів смерті. Як і єврейське населення у країнах Європи, роми були позбавлені будь-яких прав, ув’язнені та вбиті нацистами та їх поплічниками.
За різними оцінками, жертвами нацистської політики винищення на теренах Третього Рейху та окупованих ним територіях стали від 220 до понад 500 тис. осіб. З них від 25 до 40 тис. становили роми, які до 1933 р. мали німецьке громадянство.
"Трагедія ромського народу в Україні та Молдові" Кількість статей: 13
Проект «Трагедія ромського народу та пам’ять про неї в Україні, Молдові, Польщі та Німеччині» передбачає наукове дослідження історії Пораймосу в Україні та Молдові, а також створення і презентацію, як результату, мобільної виставки в Україні, Молдові, Німеччині та Польщі та експозиції у Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» в Дніпрі.
Дослідження, окрім безпосередньо збору та обробки інформації про Пораймос, передбачає розробку методології, яка дозволить розповісти про трагедію науково за змістом та яскраво і наочно за формою.
Актуальність проекту полягає в тому, що тема Пораймосу майже не розкривається під час викладання шкільних та університетських курсів; вона фактично відсутня і в медіапросторі, тому широкі верстви населення часто взагалі не знають про цей геноцид.
Головною метою проекту є поширення знань в Україні, Польщі, Молдові та Німеччині про нацистські злочини часів Другої світової війни та сприянні на цьому прикладі посиленню атмосфери толерантності в суспільстві.
Результати проекту:
- прирощення фактографічних знань про геноцид ромського народу та привернення уваги до цієї проблеми науковців, суспільних діячів;
- створення мобільної експозиції «Трагедія ромського народу: минуле та сучасність»;
- подальша музеєфікація отриманих знань у вигляді створення відповідної експозиції, яка присвячена Пораймосу в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».
Створення як постійної, так і пересувної експозиції, присвяченої Пораймосу, дозволить поширювати знання про цю трагедію серед широких мас населення та стане потужним інфоповодом для привернення уваги ЗМІ до цього питання та питання міжнаціональної толерантності. Планується подальше використання результатів наукових досліджень в освітніх, культурних та громадських програмах, націлених на створення атмосфери толерантності.
Проект став можливим завдяки підтримці The International Holocaust Remembrance Alliance
Інформаційні ресурси Кількість статей: 0
(текст у процесі оформлення)
Нижче Ви можете ознайомитися з банерами до мобільної виставки:
Бібліографія Кількість статей: 0
БІБЛІОГРАФІЯ З ПРОБЛЕМАТИКИ ЗНИЩЕННЯ РОМІВ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
ЗАГАЛЬНА БІБЛІОГРАФІЯ З ТЕМИ:
- Анфимова А. Геноцид цыган в Смоленской области в годы нацистской оккупации. ТумБа. 2000. № 15–16. С. 10–12.
- Бамбула В. Циганська доля – що вiтер в полi. Нерiднi дiти свiту. Переяслав-Хмельницький, 2005. 192 с.
- Бєліков О. В. Цигани України під час Другої світової війни. Наука. Релігія. Суспільство. 2002. № 4. С. 64–73.
- Бессонов Н. Геноцид цыган Украины в годы Великой Отечественной войны. Рома в Україні. Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (ХVІ–ХХ ст.). Матеріали круглого столу 3 листопада 2006 р., м. Донецьк.
- Бессонов Н. Об использовании терминов «Пораймос» и «Холокост» в значении «геноцид цыган». Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. 2007. № 1 (2). С. 71–82.
- Бессонов Н. Нарративные источники как один из информационных ресурсов цыгановедения. Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів / Інститут укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Т. 15. Тематичний випуск «Роми України: із минулого в майбутнє». К., 2008. С. 73–94.
- Бессонов Н. Цыгане СССР в оккупации. Стратегии выживания. Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. 2009. № 2 (6) С. 17–52.
- Бессонов Н. Цыганская трагедия 1941–1945: Факты, документы, воспоминания. СПб.: Изд. дом «Шатра», 2010. Т. 2: Вооруженный отпор. 376 с.
- Бессонов Н. Геноцид цыган в Черниговской области Украины. Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, коммеморація. Матеріали науково-практичної конференції (м. Київ, 4 жовтня 2016 р.).
- Бессонов Н. Рецензия на книгу Д. Кенрика и Г. Паксона «Цыгане под свастикой» (Пер. с англ. Москва: Текст, 2001. 205 с.).
- Богатко Ю. Геноцид цыган глазами свидетелей. Курс № 3. Правда и вымыслы о цыганах. Arzamas. Журнал.
- Віпперманн В. «Як і з євреями?» Пораймос у німецькій політиці та науці. Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. 2009. № 2 (6). С. 62–82.
- Григориченко П. Забытый геноцид. Рома в Україні. Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (ХVІ–ХХ ст.) Матеріали круглого столу (3 листопада 2006 р., м. Донецьк).
- Данилкин А. Цыганские дети и нацистские интриги. ТумБа. 2000 (апрель – август). № 15–16. С. 42–53.
- Деметр Н. Г. Судьба цыган в период нацистского террора. ТумБалалайка. 1999 (апрель–май). № 15–16.
- Джурич Р. Уничтожение цыган в Центральной и Восточной Европе. ТумБа. 2000. № 15–16.
- Зіневич Н. До питання про специфіку геноциду ромів на українських землях в роки Другої світової війни. Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. 2009. № 2 (6). С. 148–163.
- Зіневич Н. Проблеми дослідження геноциду ромів (циган) на українських землях у роки Другої світової війни. Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів. Т. 16. К.: Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2008. С. 415–439.
- Котлярчук А. Нацистский геноцид цыган: Советская и постсоветская политика памяти в сравнительной перспективе = Kotljarchuk A. The Nazi genocide of Roma: Soviet and post-Soviet memory politics in comparative perspective. Nazi Genocide of Roma and Jews in Eastern Europe. International Forum. Museum of Jewish Heritage and Holocaust. Moscow February, 2013. Museum of Jewish Heritage and Holocaust. 22 p.
- Круглов А. Геноцид цыган в Украине в 1941–1944 гг.: Статистико-региональный аспект. Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. 2009. № 2 (6). С. 83–113.
- Ляпін О. «Голокост від куль»: як нищили євреїв і ромів за часів німецької окупації. Укрінформ. 16 серпня 2019.
- Навроцька Є. Антиромська політика в Закарпатті в роки Другої світової війни: зібрання свідчень та збереження історичної пам’яті. Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. 2009. № 2 (6). С. 124–140.
- Навроцька Є. Нацистський геноцид ромів. Навчально-методичні рекомендації. Навчально-методична серія «Ромські студії в УжНУ. № 5. 24 с.
- Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни. Збірник документів, матеріалів та спогадів / Авт.-упор. М. Тяглий. Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2013. 208 с.
- Телеки Л. О судьбе цыган в период Холокоста (посол для специальных поручений премьер-министра Венгрии, сопредседатель Межведомственной рабочей группы по делам цыган и член венгерского парламента). Организация Объединенных Наций.
- Тяглый М. Палачи – жертвы – наблюдатели: нацистская антицыганская политика в оккупированной Украине и позиция местного населения (1941–1944): методологические замечания. Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів. Т. 15. Тематичний випуск «Роми України: із минулогов майбутнє». К.: Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України., 2008. С. 437–458.
- Тяглий М. Ставлення місцевого населення в окупованій Україні до переслідуваних ромів (1941–1945). Матеріали науково-практичної конференції «Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація» (м. Київ, 4 жовтня 2016 р.) С. 126–158.
- Тяглий М. «Трагедія винних жертв»? Пам’ять про геноцид ромів у повоєнній Україні. Ч. 1. Україна Модерна: міжнародний інтелектуальний часопис.
- Тяглый М. Чингене – жертвы холокоста? Нацистская политика в Крыму в отношении цыган и евреев, 1941–1944. Одесса и еврейская цивилизация: Сборник материалов 4-й международной конференции: «Катастрофа, Сопротивление, Победа» (31 октября – 2 ноября 2005 г. Еврейский общинный центр Мигдало). Одесса: Студия негоциант, 2006. С. 140–175.
- Тяглый М. Эволюция антицыганской политики в рейхскомиссариате «Украина» весной–летом 1942 г. Нацистская политика геноцида на оккупированных территориях СССР. Сборник материалов международной научно-практической конференции (Брест, 7–8 декабря 2012 года). Брест: Брестский государственный университет им. А. С. Пушкина, 2014. C. 63–73.
- Солонарь В. Этническая чистка или борьба с преступностью? Депортация румынских цыган в Транснистрию в 1942 г. Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. 2008. № 1 (3). С. 65–87.
- Фрейзер А. Цигани: Пер. з англ. К.: Вид. дім «Всесвіт», 2003. 360 с.
- Achim V. Romanian Public Reaction to the Deportation of Gypsies to Transnistria. The Roma – a Minority in Europe: Historical, Political and Social Perspectives / ed. by R. Stauber, R. Vago. Budapest: CEU Press, 2007. P. 89–102.
- Achim V. The Roma in Romanian History. Budapest: CEU Press, 1998. 240 p.
- Holler M. «Like Jews?» The Nazi Persecution and Extermination of Soviet Roma Under the German Military Administration: A New Interpretation, Based on Soviet Sources. Dapim Studies on the Holocaust. August 2013. № 24 (1). P. 137–176.
- Ioanid, R. The Holocaust in Romania: the Destruction of Jews and Gypsies Under the Antonescu Regime, 1940–1944. Chicago: Ivan R. Dee. 2000. 380 p.
- Keen E. Right to Remember- A handbook for Education with Young People on the Roma Genocide. Strasbourg, Council of Europe Publishing, 2014. 119 p.
- Kelso M. «And Roma were victims, too». The Romani genocide and Holocaust education in Romania. International Education. 2013. Vol. 24. Issue 1–2: Holocaust Education: Promise, Practice, Power and Potential. P. 61–78.
- Kelso M. Recognizing the Roma: A Study of the Holocaust as viewed in Romania. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy (Sociology). University of Michigan, 2010.
- Leko J. Migration Regimes and the Translation of Human Rights: On the Struggles for Recognition of Romani Migrants in Germany. Social Inclusion. 2017. Vol. 5. Issue 3. P. 77–88.
- Schwartz, C. Gypsy Tears: Loving a Holocaust Survivor. Brookline, NH: Hobblebush Books, 2007. 244 p.
- Stewart, M. Remembering Without Commemoration: The Mnemonics and Politics of Holocaust Memories among European Roma. The Journal of the Royal Anthropological Institute. Vol. 10. № 3 (September 2004). P. 561–582.
- The Gypsies During the Second World War. Vol. 2. In the Shadow of the Swastika. Hatfield: University of Hertfordshire Press, 1997. 220 p.
- The Nazi Genocide of the Roma: Reassessment and Commemoration / Ed. by A. Weiss-Wendt. Berghahn Books, 2013. 282 p.
ЛІТЕРАТУРА З ФОНДІВ БІБЛІОТЕКИ ІНСТИТУТУ «ТКУМА»:
- Бессонов Н. Об использовании терминов «Параймос» и «Холокост» в значении «геноцид цыган». Голокост і сучасність : Студії в Україні і світі. Науковий часопис. 2007. №1(2). С.71–82.
- Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація : Матеріали науково-практичної конференції м. Київ, 4 жовтня 2016 р. / ред. М. І. Тяглий. Київ : УЦВГ, 2016. 230 с.
- Голокост і сучасність : Студії в Україні і світі. Науковий часопис. 2009. № 2(6). 252 с. (номер повністю присвячений геноциду ромів у часі Другої світової війни).
- Дроздовська Т. Морально-правовий аспект винищення циган у 1933–1945 рр. в нацистській Німеччині. Збірник конкурсних робіт з історії України: ІХ Міжнародний конкурс творчих робіт школярів, студентів та вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності». Шаргород, 2013. С. 140–159.
- Марушиакова Е., Попов В. Холокост и цыгане. Конструирование новой национальной мифологии. Голокост і сучасність : Студії в Україні і світі. Науковий часопис. 2008. № 2(4). С. 29–43.
- «Наказую... переслати... списки циганів»: Збір органами влади Райхскомісаріату Україна відомостей про ромів у липні 1942 р. Голокост і сучасність : Студії в Україні і світі. Науковий часопис. 2011. № 1(9). С. 85–101.
- Славік Ю. Шлях до Аушвіцу: Голокост на Закарпатті. Дніпро : Інститут «Ткума», 2017. 156с.
- Солонарь В. Этническая чистка или борьба с преступностью? Депортация румынских цыган в Транснистрию в 1942 г. Голокост і сучасність : Студії в Україні і світі. Науковий часопис. 2008. № 1(3). С. 65–87.
- Kapralski S., Martyniak M., Talewicz-Kwiatkowska J. Glosy Pamieci 7: Romowie w KL Auschwitz. Oswiecim, 2011. 165с.