Колись, дуже давно, на цьому місці була гущавина, а сьогодні тут зелене місто, мальовничий куточок України, гордість Прикарпаття. Сюди їдуть за душевним спокоєм та відпочинком. Це – Яремче, місто, яке продовжує зачаровувати та надихати не одне покоління.

  З 28 липня по 4 серпня у м. Яремче проходив VІ Міжнародний міжрелігійний молодіжний семінар «Ковчег-2011». Такі семінари проводяться за ініціативи Центру «Ткума» з 2006 року. П’ять років поспіль вони відбувались в Унівській Лаврі, де під час Другої світової війни священики та ченці греко-католицької церкви під проводом Митрополита Андрея Шептицького та його брата Архімандрита Климентія Шептицького рятували від полум’я Голокосту єврейських дітей, а також надавали допомогу українським та польським дітям. Драматичні події, що відбувалися на цій землі, є прикладом злагоди та порозуміння для наших народів.

    Цьогоріч «Ковчег» проходив на території студитського монастиря у м. Яремче, що підпорядковується Унівській Лаврі.  «Діти єдиного Бога» – так було вирішено позначити тему семінару в цьому році. Така назва прийшла на думку організаторам невипадково: якщо раніше на «Ковчезі» розглядали насамперед драматичні сторінки історії трьох народів, то «Ковчег-2011» присвячений позитивному сприйняттю народів-сусідів і позбавленню взаємних стереотипів, бо «всі ми в одному Ковчезі».

  У роботі семінару взяли участь студенти трьох національностей: української, польської та єврейської. Організаторами цієї зустрічі виступили: Центр вивчення Голокосту «Ткума» (Дніпропетровськ), Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, Федерація польських організацій в Україні, Український католицький університет (Львів) та Палац культури імені Гната Хоткевича (Львів) за підтримки Фонду «Допомога полякам на Сході» та Американського єврейського розподільчого комітету «Джойнт». На відкритті семінару зі щирими вітаннями до учасників зібрання звернулись міський голова міста Яремче Василь Онутчак, (батько якого, до речі, був в’язнем табору смерті «Аушвиц»), віце-консул Генерального Консульства РП у Львові Марцін Зєнєвіч, директор Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак, голова Федерації польських організацій в Україні Емілія Хмельова, директор Міського палацу культури ім. Г. Хоткевича у Львові Ігор Мартиненко.

  «Головна ідея семінару – об’єднання через взаємопізнання. Культура об’єднує всю Україну, бо «інший» – то не означає «чужий», – зазначає Ігор Мартиненко.

    Вже з перших днів семінару студенти мали можливість зустрітися з цікавими людьми: вченими, громадськими діячами, «служителями музи». Диспути, круглі столи, психологічні тренінги – такою була науково-пізнавальна складова семінару. На студентів-учасників семінару справили враження зустрічі з відомими правозахисниками та філософами С. Глузманом (Київ) та М. Мариновичем (Львів), психологічні тренінги з проф. Б. Вайгль (Польща) и Л. Козіною (Дніпропетровськ), лекції-бесіди та дискусії з І. Щупаком (Дніпропетровськ). Про це вони написали у своїх відгуках.

  Окремою яскравою зірочкою «Ковчега» стали улюблені усіма учасниками національно-культурні презентації, які є вже традиційною цікавинкою Ковчегу. Це означає, що студенти і запрошені гості, які представляють свою національність, готують цікаву ознайомчу програму, де з гордістю демонструють культуру та звичаї свого народу, національні ремесла тощо. Так, українці навчали інших, як виготовляти ляльки-мотанки та запрошували приєднатись до запального карпатського танцю; євреї здивували всіх оригінальним декором з пенопласту та шматочків тканини, а поляки влаштували музичний вечір зі справжнім духовим оркестром, до якого охоче долучилися співати майже всі.

  Потужною емоційною об’єднуючою константою стало спільне підкорення вершини найвеличезнішої гори України – Говерли. А «обід на траві», коли вже виконаний такий «марш-бросок», як звісно, особливо смачний.

   В рамках програми «Сусіди» учасники відвідали греко-католицькі, римо-католицькі, юдейські святині, релігійні установи, де мали можливість брати участь в духовних бесідах і вкотре переконатись: всі ми діти єдиного Бога. Роз’їжджаючись до своїх домівок, учасники семінару увозили з собою якийсь особистий настрій, який буває тільки на Ковчезі: дещо піднесений, дещо несамовитий, ділились одне з одним враженнями. В своїх відгуках вони написали багато щирих слів, але найцінніше – що несуть тепер із собою ідеї толерантності та порозуміння, прагнуть продовжити цей діалог в своїх колах спілкування. Дехто навіть сказав, що цей семінар змінив його бачення. Ось деякі з них:  

Творілова Юлія, Одеса, викладач Одеського училища культури та мистецтв (хореограф); МЕОЦ «Мигдаль»:

  «Такі семінари, як «Ковчег», обов’язково повинні бути. Молодь – це майбутнє, а толерантність – це гарантія миру. Просвітницькі заходи, у яких молодь добровільно приймає участь, на мій погляд, сприяють інтелектуальному розвитку більше, ніж формальна освіта… Про цей семінар я обов’язково розповім своїм друзям і студентам, бо вважаю, що їм неодмінно треба побачити та відчути це особисто, бо словами моє захоплення передати важко».  

Гурвиц Олександра, Львів:

  «…Мені дуже сподобався семінар і сама його ідея. Я тут вперше, і навіть не очікувала, що може бути так цікаво. Я вважаю це чудовою нагодою поєднати корисне з приємним: добре відпочити і взяти щось для себе, почути дещо нове і отримати підґрунтя для роздумів. На мою думку такі семінари є потрібними для розвитку свідомості молоді – на розгляд беруться цікаві теми. …Особливо запам’яталися дні національних культур, які надали можливість краще пізнати культуру інших народів. Цей семінар справив на мене позитивне враження, я с задоволенням приїхала б наступного року».

   Осипенко Анастасия,Київ, КНУ ім. Т. Шевченка, інститут філології, кафедра теорії літератури та компаративістики:

  «Цей семінар потрібен, бо в буденному житті ми рідко зупиняємо себе і замислюємося над проблемами сучасного буття людини, міжрелігійних і міжнаціональних взаємин, протиріч у розумінні історії. …Дуже цікавими були: лекція Я. Грицака, розповіді М. Мариновича та С. Глузмана, лекція-бесіда І. Щупака – актуально та пізнавально. Також запам’яталися кінопокази. Багато інформації, яку можна застосувати, відкривати для себе нові грані й горизонти; цікава культурно-розважальна програма, спілкування з молодою елітою країни та визначними істориками, філософами, митцями».

    Бабенко Богдан Авдіївка, Донецька обл.:

  «Я вважаю, що семінари у такому форматі, як Ковчег, дуже потрібні сучасному суспільству, зокрема молоді, адже саме сучасній молоді будувати майбутнє нашої країни та суспільства загалом… …Найбільш цікавими мені здалися лекції та дискусії, щодо українсько-єврейських відносин під керівництвом Ігоря Щупака, та лекції, присвячені репресіям дисидентів, проведені С. Глузманом і М. Мариновичем. Лекції, дискусії були проведені на дуже високому рівні, та подані у цікавому виді. Дуже сподобалися самі учасники семінару, які сприяли зацікавленню у піднятих питаннях. Запропоновані на семінарі теми були розкриті, подані у дуже цікавій формі. Дуже сподобалися дискусії, де можна було висловити свою особисту думку, поставити питання, та отримати відповідь. Я маю дуже добре та тепле враження про семінар. Сподобалися і історичні факти, і розкриття сучасних проблем суспільних відносин, толерантності, зокрема на прикладі українсько-польсько-єврейських відносин. Дуже сподобалася саме дружня атмосфера».

   Лінкович Анастасія, м. Сімферополь

Кримський інститут природоохоронного курортного будівництва:

«…Было очень интересно прикоснуться к культуре Польши. Также запомнились духовные беседы: никогда не общалась настолько близко со служителями греко-католической, римо-католической церквей. …Понравились также тренинг Барбары Вайгль, дискуссии с И. Щупаком, встреча с Беатой Джон (польский переводчик книги «Дівчинка в зеленому светрику», написанной на основе фактов из жизни Кристины Хигер), лекция Евы Опавской «Польские праведники мира – возрождение памяти», просмотр фильма «Трояндочка».

    Либман Дина, Г. Симферополь

  «Такие семинары безусловно нужны. Все разные, и это здорово! Есть чем поделиться, что рассказать друг другу и чему поучиться. …Хочется продолжить диалог с организаторами и сделать что-то подобное у нас в Крыму. В целом – интересно, полезно, незагруженно. Я отдохнула, и, что самое главное – знаю с чего начинать. Спасибо. Было очень тепло, по-семейному. Порадовал состав участников – все очень интеллигентные…».

  Халабуда Марія, м. Катовіце, Університет, Шльонський відділ, культурознавство:

  «Такі семінари дуже потрібні, бо це є можливість краще пізнати історію, культуру і традиції певного народу, а ще – тут можна пізнати чудових людей, які залишаться у серці. З усіх лекторів мені дуже сподобалось спілкуватись з пані Барбарою Вайгль, вона запалювала нас, водночас виховувала, цікавими були заняття І. Щупака. Загалом було цікаво, але на майбутнє – хотілося б більше практики, ще більше дискусій… За невеликий проміжок часу ми опрацювали величезну кількість інформації. Ми закріпили вже відомі нам факти і познайомились зі ще невідомим нам матеріалом. З радістю прийму участь в інших культурно-освітніх програмах «Ткуми».  

Вертела Юлія  М. Сніжне, Донецької обл., ДДУУ:

  «…В Україні існує багато проблем, вирішення яких залежить саме від молоді. А такі програми, як «Ковчег», дозволяють розкритися і перейняти досвід старших людей, які багато чого знають. Найбільш запам’яталися зустрічі з С. Глузманом і М. Мариновичем, психологічні ігри, тренінги, покази польських фільмів, та розмови з Ігорем Щупаком. Були такі лекції-бесіди, які хотілось обговорювати дуже довго, але не було часу. Завдяки щільному графіку, ми встигли дуже багато, буде що згадати та розповісти своєму колу знайомих, щоб їх теж зацікавити в толерантності. …Хочеться побажати організаторам терпіння, мудрості, успіху та натхнення. Я буду дуже щаслива, якщо братиму участь у подібних проектах «Ткуми» і надалі».

  «Головна ідея – це толерантність і добро. Тому цей семінар охоплений добром», – відмічали організатори семінару. Отже, нехай людей, які здатні охоплювати добром, стає ще більше».