Заходи з історії Голокосту на Львівському Форумі видавців

07 та 08 жовтня 2023 р. в рамках ХХХ Львівського Форумі видавців відбулися два важливі заходи, зорганізовані ініціативою Українсько-Єврейська Зустріч (Ukrainian-Jewish Encounter, UJE) та об’єднані проблемою пам’яті про невід’ємну частину української національної історії – трагедії Голокосту. Геноцид європейських євреїв, спричинений злочинною цілеспрямованою політикою нацистської Німеччини забрав життя понад 6 млн. людей, у тому числі й щонайменше 1,5 млн. українських євреїв.

Так, 07 жовтня відбулася дискусія «Бабин Яр. Пам’яті жертв трагедії», під час якої відбулося обговорення другого видання (англійською мовою) колективної монографії «Бабин Яр: історія і пам’ять». Участь в дискусії взяли співредактори книги – проф. Павло-Роберт Маґочій, очільник кафедри українознавчих студій Торонтського університету; член ради директорів «Українсько-Єврейської Зустрічі» (Торонто, Канада) та д-р Владислав Гриневич, старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, НАН України (Київ, Україна); один із авторів – д-р Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»; Член Міжнародної Ради Аушвіцу (Польща); член ради директорів «Українсько-Єврейської Зустрічі» (Дніпро, Україна); д-р Єгор Врадій, заступник директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (Дніпро, Україна). Модерувала дискусію Оксана Форостина, наукова співробітниця Інституту гуманітарних досліджень у Відні (Київ, Україна).

Книга є результатом зусиль 15 науковців – провідних дослідників історії Голокосту та інших геноцидів з Нідерландів, Канади, США, України, Франції. Окрім її обговорення, попри обмеженість у часі, дискусія охопила якнайширші контексти. Зокрема, увага учасників була звернута до подій нацистського геноциду під час Другої світової війни, розгляду Голокосту в контексті інших геноцидів (Голодомору, нацистського геноциду ромів, депортації киримли), що стали невід’ємною частиною національної історії України; моделей пам’яті про трагічне минуле тощо.

Не можна не згадати, що публічний захід відбувався на тлі тривожних новин про широкомасштабну терористичну агресію проти Держави Ізраїль та її громадян. Останнє, так само як і війна, розв’язана російською федерацією проти України, лише зайвий раз підкреслили актуальність обговорених питань та книги, що безумовно стане подією не лише для українського, але й англомовного читача.

Наступного дня, 08 жовтня, у стінах львівського Музею «Територія Терору» відбулася презентація тематичного числа №34 журналу «Україна Модерна» «Голокост в Україні: як (не)пишуть історію злочину». Її учасниками були д-р Петро Долганов, редактор рубрики «Подолання минулого» на сайті Міжнародного інтелектуального часопису «Україна Модерна» (Рівне, Україна); д-р Ігор Щупак; д‑р Єгор Врадій. Варто відзначити, що ідея тематичного номеру «України Модерної» виникла ще до початку широкомасштабної війни росії проти України. Нині двоє науковців (проф. Максим Гон (Рівне, Україна) та д‑р Михайло Тяглий (Київ, Україна)), чиї матеріали опубліковані у журналі, захищають Незалежність України зі зброєю в руках. Тож, не дивно, що дискусія під час презентації торкалася актуальних для кожного учасника питань: можливості порівняння подій Голокосту із наслідками злочинних дій сучасної росії, які містять ознаки геноциду відносно українського народу; можливості застосування дослідницького інструментарію, що використовується при вивченні Голокосту та нацистського геноциду ромів, при аналізі злочинів сучасної війни проти України тощо.

Варто підкреслити, що означений номер «України Модерної», окрім традиційних для наукових періодичних видань статей, рецензій, містив своєрідний форум-дискусію 11 провідних дослідників Голокосту в Україні з Ізраїлю, Канади, Німеччини, США та, власне, України. Кожен із науковців на прохання редакторів журналу запропонував власний погляд на актуальний стан досліджень та проблеми у методології дослідження нацистського геноциду євреїв. Одним із сподівань, висловлених спікерами під час презентації, була очікування подальшого продовження дискусії, як в академічному, так і більш широкому публічному колі. Адже саме відверте та водночас професійне обговорення є рушіями подальшого вивчення та усвідомлення українського минулого.

Текст – Єгор Врадій