УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ЩОРІЧНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ КОМІСІЇ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАНЬ ІНСТИТУТУ «ТКУМА» НА МІЖНАРОДНОМУ КНИЖКОВОМУ ФЕСТИВАЛІ BOOKSPACE

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

МІЖНАРОДНИЙ МІЖРЕЛІГІЙНИЙ МОЛОДІЖНИЙ СЕМІНАР «КОВЧЕГ»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УЧАСНИКИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОСВІТНЬОГО СЕМІНАРУ ІНСТИТУТУ «ТКУМА» ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС ТВОРЧИХ РОБІТ ШКОЛЯРІВ, СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ ТА ВЧИТЕЛІВ «УРОКИ ВІЙНИ ТА ГОЛОКСТУ – УРОКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ»

24 листопада в Інституті «Ткума» у рамках Дніпровського історичного клубу пройшла публічна лекція, присвячена пам’яті жертв Голодомору. Заняття на тему «Голодомор 1932–33 рр.: механізми замовчування» провела доктор історичних наук, професор Наталя Романець – знаний фахівець з історії Голодомору та сталінських репресій, професор кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету, доктор історичних наук. Модерував захід науковий співробітник Інституту «Ткума» Валентин Рибалка.

Використовуючи унікальні архівні матеріали, дослідниця розповіла про масштаби Голодомору 1932–33 рр. в Україні (окрему увагу було приділено Дніпропетровській області), розкрила механізми замовчування геноциду радянською владою. Професорка розповіла, яким чином у радянських документах з метою приховування фактів геноциду подавалася інформація про Голод 1930-х рр.: так, наприклад, у деяких документах говорилося про «продовольчі труднощі в окремих селах і колгоспах», що виникли «внаслідок шкідництва в сільському господарстві України, діяльності контрреволюційних антирадянських і куркульських елементів, що проникли в колгоспи». Також у документах радянської влади вживались такі терміни, як «окремі випадки голодування», «хворі від недоїдання», «глибоке порушення обміну речовин на цьому ґрунті», «безбілкові набряки», «захворювання на пелагру». Масового голоду в українських селах влада не визнавала – так само як і замовчувала випадки голодної смерті.

Під час заняття говорили й про селянський опір радянській політиці колективізації, і про перші спроби меморіалізації Голодомору в незалежній Україні, і про те, як подавати інформацію про цю страшну сторінку нашої історії сучасній молоді. Серед іншого, під час дискусії зачепили ряд важливих і чутливих питань:
- чому науковці говорять про голод 1920-х, 1940-х років, і лише про один Голодомор – 1932-1933 рр.;
- як Рафаель Лемкін прийшов до розуміння явища «геноцид» на прикладах вірменської трагедії 1915 р., Голодомору і Голокосту, і як склалося те визначення геноциду, яке залишилося у відомій Декларації ООН;
- чому сталінський режим організував Голодомор, насамперед, проти українського селянства;
- якими були жертви Голодомору в містах України;
- чому в деяких ЗМІ, інтернет-ресурсах поширюються міф про «особливу роль» євреїв в організації Голодомору, і якою була доля євреїв, німців, болгар та інших національних меншин – жертв Голодомору;
- чому офіційна історіографія РФ не хоче визнавати Голодомор геноцидом, і як голод вразив Казахстан, а також Кубань та деякі інші регіони Росії, та ін.
"Звичайно, неможливо було дати вичерпні відповіді на всі ці та інші питання, - зазначив д-р Ігор Щупак. - Проте головне – що учасники нашого історичного клубу задумалися над багатьма важкими питаннями історії, які тяжіють над нами і сьогодні".

 Відеозапис лекції та дискусії з’явиться на YouTube-каналі Інституту «Ткума» вже незабаром.