Всеукраїнський семінар для вчителів історії та методистів у Вінниці

Другий рік поспіль Вінниця стає місцем зустрічі для учасників освітніх проєктів Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума». Минулого року тут відбувалися Літні педагогічні студії Інституту, а восени – 11-12 листопада – Всеукраїнський науково-практичний семінар для вчителів історії та методистів. Захід, який є результатом плідної співпраці Інституту «Ткума» і Міністерства освіти і науки України зібрав 35 талановитих вчителів і методистів з усіх регіонів України, а також академічних дослідників історії, фахівців видавничої сфери.

Величезну допомогу в організації безпосередньо у Вінниці надали співробітники Вінницької академії безперервної освіти, а також місцеві вчителі, зокрема викладачка громадянської освіти Вінницького ліцею № 18 Ірина Матковська. До слова, Ірина – одна із переможниць конкурсу «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності», що відбувся наприкінці вересня у Чернівцях.

Якщо спробувати структурувати зміст роботи семінару, то варто говорити про кілька важливих складових:

- Нові академічні підходи і методологія досліджень Голокосту для шкільних вчителів історії. У межах цього умовного блоку учасники семінару мали можливість взяти участь у лекціях-бесідах із дослідниками історії Голокосту та інших геноцидів, присвячених тим аспектам Катастрофи, що часто опиняються за межами традиційних шкільних уроків. Так, д-р Ігор Щупак, директор Інституту «Ткума», який вже багато років досліджує феномен Рятування євреїв та загалом явище людської солідарності під час нацистського геноциду, продемонстрував широкі можливості аналізу джерел з історії Голокосту у практичній роботі вчителя історії. «Джерелознавчою» за своїм характером була й лекція д-ки Фаїни Винокурової, заступниці директора з наукової роботи Державного архіву Вінницької області. Проте Ф. Винокурова, яка значну частину свого життя присвятила дослідженню історії Шоа, наочно продемонструвала, як за сухими, здавалось би, архівними записами приховані реальні людські долі. Саме людський вимір історії є потужним мотиватором для дітей вивчати минуле своєї родини, рідного міста чи села та й загалом країни. Д-р Єгор Врадій, заступник директора з наукової роботи Інституту «Ткума», запропонував слухачам поміркувати над довготривалими і не завжди очевидними наслідками травми геноциду, яку переживали і переживають покоління, які не були безпосередніми учасниками подій. Історія повоєнного антисемітизму в СРСР та й загалом у Європі, на жаль, не можна вважати завершеною історією. Адже навіть через вісім десятиліть ми можемо спостерігати, як стрімко антилюдська риторика та дії набувають популярності у сучасному суспільстві. А отже розуміння Голокосту та його уроків не втрачає актуальності й нині.

- Особливості реформування концепції сучасної історичної освіти в Україні. Ключовими подіями цього блоку семінару було спілкування учасників із знаними українськими дослідниками, які є учасниками робочої групи, що прагне імплементації сучасних підходів до викладання історії на різних етапах здобуття середньої освіти в Україні. Зокрема, про особливості роботи групи розповів її активний учасник проф. Владислав Гриневич, директор Центру досліджень історичної пам’яті, член Українсько-Німецької комісії істориків, а учасниками дискусії зі спікером були д-р Ігор Щупак та Раїса Євтушенко, головна спеціалістка Департаменту шкільної освіти МОН України та інші учасники семінару.

- Практичний досвід застосування сучасних підходів в історичній освіті. У межах цього блоку, який модерувала керівниця освітніх програм Інституту «Ткума», співавторка низки шкільних підручників Ірина Піскарьова учасники семінару змогли ознайомитись із досвідом успішних освітніх й просвітницьких проєктів з історії Голокосту учасників Міжнародного конкурсу Інституту «Ткума»; сучасними підручниками з історії, представленими учасниками одного із найбільш продуктивних з точки зору не лише кількості, але й якості освітнього продукту, авторських колективів Українського освітньо-видавничого центру «Оріон» Наталією Власовою, Дмитром Секеринським, Іриною Красуцькою, Іриною Руденко.

Наприкінці семінару його учасники змогли ознайомитись, як результати краєзнавчих та академічних досліджень, можуть бути імплементовані у практичному вимірі. Минулого року у Вінниці був презентований унікальний проєкт популяризації єврейської спадщини міста, зруйнованої Голокостом і десятиліттями радянського тоталітарного панування у форматі аудіопрогулянки «Слідами хасидського хлопчика». Поєднання твору видатного єврейського письменника Іцхака Йоеля Лінецького (1839-1915), із музичним супроводом клезмерської музики і графіки видатного українського художника Василя Сильвестрова (1888-1937) фактично оживляють сучасні міські ландшафти та дозволяють увити місце традиційної єврейської дільниці Вінниці – так званої «Єрусалимки» – в історії міста та його громади.

Попри те, що семінар тривав лише два дні, інтенсивність та змістовність його заходів, вже сав джерелом для планування нових цікавих проєктів у галузі історичної освіти та просвітництва. Тож, стежте за нашими новинами.