Всеукраїнський педагогічний семінар

6–7 жовтня у Києві відбувся Всеукраїнський педагогічний семінар, організований Міністерством освіти і науки України спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума». Захід був присвячений обговоренню нової редакції програм з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх навчальних закладів. У семінарі взяли участь вчителі історії та методисти з усіх областей України, представники авторських колективів шкільних програм з історії.

Захід відкривав директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко. Він підкреслив важливість заходу та роль історії у патріотичному вихованні. «Важко оцінити роль історії України як навчального предмету у виховані дітей в той час, який ми зараз переживаємо», – цитує директора департаменту офіційний сайт МОН.

Раїса Євтушенко, головний спеціаліст департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти МОН, відзначила: «Ми отримали багато пропозицій такоментарів щодо програми у відкритій дискусії». Варто сказати, що останнім часом характерним для діяльності міністерства стало широке консультування з громадськістю, висвітлення діяльності і прийнятих рішень у засобах масової інформації, використання інформаційно-комунікаційних технологій в обговоренні проблемних питань.
Програма семінару включала не лише дискусії та обмін думками. У рамках заходу відбулися доповіді українських науковців, що стосувались проблем викладання історії у школах.
Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» ознайомив учасників семінару з роботою XVII засідання Українсько-Польської Комісії експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників історії та географії, що працювала у м. Познань (Республіка Польща).
Позитивним досвідом польського підручникотворення, на думку д-ра Щупака, є спільна робота художників та письменників. «Виклад матеріалу відбувається таким чином, щобне перевантажувати дітей. Художник створює змістовні ілюстрації, і по цим малюнкам пишеться розповідь». Зупиняє увагу д-р Щупак і на способі викладу Другої світової війни: «Подання інформації відбувається без зайвої героїзації. Ілюстрації війни у польських підручниках – не танки і переможні знамена, а поранені солдати, налякані люди. Саме такий образ війни ми маємо формувати в головах дітей». Натомість, за словами Ігоря Щупака, у польських підручниках існує багато проблем з питань висвітлення історії українців. «Це питання з контексту польської та російської історії про відокремлення українських земель, які зображуються як слов’янські землі», – зазначив директор Українського інституту вивчення Голокосту.
Для порівняння, Ігор Щупак представив присутнім екземпляри російських підручників з історії, та зачитав найбільш яскраві приклади перекручування історії.
Ігор Щупак повідомив, що Міністерство освіти і науки має намір створити Українсько-німецьку комісію з експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників, що допоможе вивчати та застосувати досвід німецьких колег у створенні українських підручників.
Ігор Гирич, кандидат історичних наук, завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства імені Михайло Грушевського, член цьогорічної Українсько-польської комісії наголосив, що будь-яка нація починає викладання своєї історії з героїчних часів. Українська сучасна держава розпочалася з давньої Київської держави. «Саме з цього часу розпочинається Україна, тому якщо ми візьмемо перші наші підручники, зокрема, Михайла Максимовича, вже там автор зазначає, що саме Києву належить український етнос».
За словами Ігоря Гирича, історики зробили великий крок до того, щоб зробити нашу історію українською. «У 1980–1990-х роках наша історіографія пішла правильним шляхом. Ми повернулиісторію, ми говоримо про Українську державу, як йдеться у праці Михайла Грушевського»,– підкреслив завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства.
Ігор Гирич привернув увагу учасників до проблеми термінології в історії. «Зараз в історії існують паралельні поняття Київська Русь, Київська Держава і Україна Русь. Не на етнографічномупринципі ми тримаємо нашу державність, а на існуванні державної тяги»,- наголосив історик.
Як зазначив завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства імені Михайло Грушевського Ігор Гирич, у підручниках з історії не потрібно відкидати вплив норманів та східний вектор; існування України та Росії на зломі цивілізації: католицького чи європейського заходу, візантійського православ’я; тему впливу заходу на українську культуру, не відмовлятися представляти північно-східну Русь як частину української історії.
Під час обговорення шкільних програм звучала думка про те, що не можна зводити курс історії до політичного перебігу подій минувшини. Наразі якомога активніше має реалізовуватись принцип багатоаспектності курсу історії. Також виступаючі наголошували, що не треба переповнювати уроки історії зайвою деталізацією. Дитині потрібно розуміти тенденції світового розвитку.