УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

Протягом 29 липня–05 серпня у Кракові (Республіка Польща) проходив масштабний міжнародний проект “Dikh He Na Bister” («Дивись і не забувай»), присвячений Дню пам’яті жертв геноциду ромів. Його метою є підвищення рівня обізнаності молодих людей про геноцид ромів та синті задля посилення солідарності та кращого усвідомлення таких явищ, як ксенофобія і нетерпимість.

Учасниками освітніх заходів, які вже кілька років поспіль організовує міжнародна ромська молодіжна організація «Терніпе» (Німеччина), стали понад 200 громадських активістів – ромів та представників інших національностей – з усієї Європи. У складі делегації з України участь у проекті взяла науковий співробітник Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Марина Стрільчук, та громадські активісти Андрій Бондаренко, Дмитро Коваленко, Петро Русаненко (Київ), Катерина Флора, Роман Флора (Одеська обл.), Віктор Човка (Ужгород).

Впродовж декількох днів молоді учасники проекту відвідували лекції-дискусії, семінари та практичні за з різних аспектів ромської історії та культури, прав людини та толерантності. Сьогодні трагедія ромів під час Другої світової війни є набагато менш дослідженою проблемою, ніж історії «остаточного вирішення єврейського питання». Згідно з нацистськими расовими теоретиками, роми, як і євреї, вважалися «паразитами» суспільства, підпали під дію так званих «расових законів», спрямованих на відокремлення від «арійського» населення і запобігання міжрасовому змішуванню. Жертвами нацистської політики знищення стали більше 500 тисяч європейських ромів; більше 20 тисяч із них загинули у таборі смерті Аушвіц, де було створено окремий «циганський табір». Тож зусилля фасилітаторів – координаторів освітніх груп проекту “Dikh He Na Bister” – у першу чергу були направлені на покращення знань молоді з цих питань та подолання певних стереотипів по відношенню до ромів, які, на жаль, продовжують існувати і сьогодні.

Важливою частиною програми проекту стало відвідання комплексу нацистських концтаборів та табору смерті «Аушвіц-І» та «Аушвіц-Біркенау». Розташоване поблизу польського міста Освенцим, це місце стало відоме на весь світ як нацистська «фабрика смерті», де було вбито близько півтора мільйони людей – євреїв, ромів, поляків, радянських військовополонених. Кажуть, якщо ти відчуваєш біль – ти живий; якщо ти відчуваєш біль іншого – ти людина. У Аушвіці, де майже 90% жертв – жінок, дітей, чоловіків – були знищені у газових камерах та спалені у крематоріях, людяності не існувало…

Кульмінацією освітнього проекту стала участь в урочистій церемонії вшанування пам’яті ромів, які загинули 2 серпня 1944 року в газовій камері так званого «циганського табору» Аушвіцу-Біркенау, а також спілкування з правозахисниками, громадськими діячами та головне – особами, яким вдалося пережити геноцид: 92-річним Раймондом Жеромом із Франції та 75-річним Пітером Голенрайнером із Німеччини, які розповіли про свій важкий досвід виживання у нацистських таборах.

«Хто не пам’ятає свого минулого, приречений пережити його знову» – казав американський мислитель Дж. Сантаяна. Цей проект змусив замислитися над багатьма історичними та сучасними проблемами, які продовжують існувати у нашому світі – порушення прав людини у різних сферах життя, дискримінація за національними, релігійними, статевими ознаками, – та способами їх викорінення. Впевнена, що вивчення трагічних сторінок історії та увічнення пам’яті про такі страшні події, як Голокост, геноцид ромів, представників інших національностей, – є тими кроками, які сприятимуть подоланню міжнаціональних, міжрелігійних стереотипів у сучасному суспільстві. “Dikh He Na Bister”.

Марина Стрільчук