До Дня пам’яті жертв Голодомору

22 листопада Україна вшановувала пам’ять жертв Голодомору. У Дніпропетровську в цей день проходила низка траурних заходів. Один із них був проведений вірменською громадою міста.
Вірменський народ вже майже 100 років зберігає у пам’яті та в серцях біль від трагедії, що пізніше було визначено міжнародним правовим актом як «Геноцид – злочин проти людства». Тому розділяє біль українців, що втратили мільйони своїх співвітчизників. Метою проведення заходу було, перш за все, вшанування пам’яті людей, що стали жертвами жахливих і нелюдських дій кривавого режиму. Захід організований Вірменською апостольською церквою ім. Григора Лусаворіча та Вірменським культурним центром «Вардуі» (ВКЦ «Вардуі») за підтримки Історичного музею ім. Д. І. Яворницького, Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Музею «Літературне Придніпров'я».

У офіційному прес-релізі зазначається: «Цей захід, як і інші заходи ВКЦ «Вардуі» не має жодних політичних цілей. На думку організаторів, ця людська трагедія не повинна бути розглянута в політичній площині, перетворюючи загублені людські долі у предмет брудних політичних спекуляцій. Кожна людина має в собі здатність до співчуття до біди іншої людини. Наша ціль – надати правдиву інформацію про ці жахливі події та достукатися до людських сердець».

У рамках програми заходу відбулась лекція з історії Голодомору, яку прочитала Дільфуза Глущенко, науковий співробітник Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»; показ короткометражного документального фільму «Червоне намисто»; презентація книги «Голодомор в Украине языком фактов»; лекція про відображення Голодомору у творах українських письменників, яку прочитала Ірина Мазуренко, співробітник музею «Літературне Придніпров'я»; перегляд сюжету про вірменського журналіста Гранта Дінка, що віддав своє життя у боротьбі за визнання Геноциду вірмен в Османській імперії.
Цей захід доводить, що Україна знаходиться на правильному шляху до побудови демократичного, толерантного суспільства. Вірмени, євреї, інші національності вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору, так само, як українці долучаються до вшанування пам’яті жертв вірменського геноциду та Голокосту. Бо чужого болю не буває…