Нещодавно завершився Міжнародний молодіжний форум «Ковчег – 2012». 9 днів, з 2 по 10 липня, учасники знайомилися, розважалися, отримували нові знання та збагачували свій інтелект. Цьогорічний форум проводився у Монастирі Францисканців, що у селі Більшівці Галицького району. Тут зібралася молодь трьох національностей — української, польської та єврейської.
Захід відбувся завдяки сприянню Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту «Ткума» спільно з Генеральним консульством Республіки Польща у Львові, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Федерації польських організацій в Україні, Українського католицького університету (м. Львів).
Нагадаємо, що перший «Ковчег» стартував у 2006 році. З того часу проводиться щорічно. Попередні семінари проходили в Унівській Лаврі, де в роки Другої світової війни священики та ченці греко-католицької церкви під проводом Митрополита Андрея Шептицького та його брата Архімандрита Климентія Шептицького рятували від полум’я Голокосту єврейських дітей,а також надавали допомогу українським та польським дітям. Однак нині у Лаврі ведуться ремонтні роботи, тож уже другий рік поспіль форум переселяється на терени Більшівців.
Участь у семінарі взяли Генеральний консул Республіки Польщі у Львові Ярослав Дрозд, керівник апарату райдержадміністрації Надія Кицела, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Мартинович, колишній політв’язень Семен Глузман, представники єврейської общини, духовенство.
«Уніфікація та глобалізація, що все більше опановують світ, знівельовуючи те, що ми звикли називати самоідентифікацією, змушують людей шукати порятунок у зверненнідо темималенької батьківщини, маленьких суспільств, того маленького світу, в якому вони зростали і який поступово розмивається сучасними процесами у суспільстві».У цьому переконаний генеральний консул Республіки Польща у місті Львів Ярослав Дрозд, який відтак вважає дуже важливим і актуальним проведення VII міжрелігійного семінару «Ковчег-2012».
«Протягом шести днів молоді люди української, єврейської та польської національності з усієї України вчилися долати міжнаціональні стереотипи і знаходити спільну мовуу конструктивних дискусіях з найбільш актуальних питань міжнаціональних та міжрелігійних відносин, знаходячи шляхи спільного вивчення уроків історії і використання їх задля єднання, ане роз’єднання. Протягом шести днів молодь, яка вже невдовзі, вочевидь, формуватиме нову українську еліту, разом з кращими представниками трьох народів — відомими мислителями, політиками, політологами, правозахисниками, такими як: польський громадський діяч Адам Міхнік, консул Республіки Польща у Львові Яцек Жур, колишні дисиденти Мирослав Маринович та Семен Глузман, голова Асоціації польських культурних товариств Емілія Хмельова та інші,— розглядала у форматі українського, польського, єврейського, а також спільних тематичнихднів шляхи спільного розвитку трьох народів, які свого часу разом становили населення Галичини, їх інтеграцію у велику сім’ю європейських народів з одночасним збереженням національної, культурної, мовної самобутності через повернення до проблеми малих батьківщин. Знаково, що тему семінару цьогоріч було визначено як «Мала батьківщина: єдністьу багатоманітті»,— таку інформацію подає нам Коломия ВЕБ Портал.
«Те, що зустрічі семінару «Ковчег» відбуваються в монастирях, є доброю традицією.— зазначив Ярослав Дрозд під час церемонії відкриття семінару,— Коли я почув, що ця зустріч відбувається вже всьоме, то прийшло мені в голову, що якщо сім років неврожайних, то наступні сім мають бути урожайними. Однак сім років «Ковчегу» виявились надзвичайно багатими, тож і наступні сім років будуть ще багатшими». Зі слів генконсула, тема малої батьківщини у Європі є сьогодні дуже модною. «Говорять про повернення до локальності, поверненнядо малих батьківщин, тобто суспільство регіоналізується. — говорить дипломат,— Частково це протиставлення уніфікації і глобалізації. Те, що ми називаємо самоіндентифікацією, сьогодні поступово втрачає значення. Тому і виникає потреба у ренесансі — поверненні до теми маленьких батьківщин. Але малим суспільствам треба вчитися жити у глобалізованомусуспільстві. І тут потрібен моральний камінь, яким зазвичай є віра. Тому Ковчеги відбуваються у монастирях».
Як приклад пошуку малої батьківщини генконсул навів історію «патрона» семінару —екс-міністра закордонних справ Республіки Польща Адама Данієля Ротфельда, якого ще дитиною врятували від нацистів ченці-студитина чолі з Владикою Андреєм Шептицьким. Ця історія, зрештою, і послужила прикладом єднання трьох народів, трьох релігій і спонукали Генконсульство РП у Львові, Українську греко-католицьку церкву, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту «Ткума», Львівський міський палац культури ім. Гната Хоткевича та Асоціацію польських культурологічних товариств поєднати свої зусилля та заснувати такий прекрасний щорічний захід, яким є «Ковчег». Зі слів Ярослава Дрозда, Адам Ротфельд, втративши своїх рідних і близьких, які впали жертвами Голокосту і сам ледь не загинувши у тій колотнечі, втратив той маленький прекрасний світ, у якому він жив і зростав, та одночасно зі своїм дивним порятунком в обителіченців-студитів він знову отримав свою малу батьківщину.
«Ковчег щороку обговорює проблеми,— прокоментував актуальність семінару один з його постійних учасників — колишній в’язень радянських таборів СеменГлузман,— це не тільки проблеми минулого, але й проблеми майбутнього, бо розуміння минулого дає орієнтири майбутньому». Пан Глузман нагадав усім присутнім, що ковчег — це не тільки поєднання усього живого в одному місці задля порятунку. Це ще й наявність певної загрози. Такою загрозою за часів Ноя була величезна повінь «Такою загрозою сьогодні,— говорить дисидент,— є лавиноподібний процес морального падіння суспільства». Що у свою чергу знову ж таки підтверджує вибір в якості «пристані» «Ковчегу» відомих своїми богоугодними справами монастирів.
У програму форуму були включені український, польський та єврейський дні з майстер-класами для ближчого пізнання національних культур та традицій. Організатори заходу акцентують увагу на важливостіне лише економічних, політичних, а й між людських стосунків, тож атмосфера взаємодопомоги учасників не моглане радувати.
Польський день запам’ятався учасникам насиченою програмою лекцій та семінарів. Так, Емілія Хмельова, голова Федерації польських організацій в Україні, співавтор ідеї семінару «Ковчег», свою лекцію присвятила 20-річчю Федерації польських організацій в Україні.Вона відмітила необхідність співпраці двох народів, котрі тісно пов’язані спільною історією, в якій було місце і протистоянню, і взаємовиручці. Цього ж дня за кафедрою стояли представники польської еліти та інтелігенції: Мирослав Ровіцькі, професор Ян Драус, Люба Левак, професор Владислав Струтинський, режисер Януш Маївський та Томаш Калуські. Протягом польського дня було місце не лише лекціям, але й інтерактивним заняттям та дискусіям. Учасники спробували свої артистичні таланти у пантомімах, виплеснули емоції у навчальних іграх та поділилися знаннями під час обговорення піднятих питань. Завершився вечір теплими, майже родинними посиденьками учасників біля ватри.
Український день також не залишив нікого байдужим. Лектори увесь час викликали учасників на відкритий діалог, тож «ковчегівцям» не було часу нудьгувати. На них чекала дискусія з Євгеном Глібовицьким, активістом Унівської групи, бесіда зі співрежисером фільму «Три історії Галичини» Ольгою Онишко та зустріч з істориком Богданом Шумиловичем.Ну а продовження українського дня можна було б назвати, як добре знайому всім дитячу гру «Ми не скажемо,а покажемо».З тією лише різницею, що умільці не тільки демонстрували свої таланти, а й навчали учасників. Так, наприклад, майстер малярства на склі пробуджував у гостей семінару художні здібності, а бандуристи торкалися найтонших струн молодих сердець «ковчегівців». Наостанок найвибагливіші музичні смаки порадувала своїм непересічним талантом Софія Федина зі своїм гуртом.
Найскладніше мало бути організаторам єврейського дня. Адже учасників, розбалуваних попередніми насиченими тематичними днями, уже досить складно здивувати. Проте єврейський день вдався на славу. Представники Центру «Ткума» творчо підійшли до планування дозвілля молоді. Вражав своєю переконливістю та вмінням тримати увагу публіки директор Центру Ігор Щупак, відомий своїми харизматичними лекціями. З перших хвилин виступу він завоював симпатії молоді та зацікавив їх темою, що ніколи не втратить своєї актуальності: «Голокосту долях євреїв, українців і поляків». Кожну хвилину організатори намагалися використати раціонально, з максимальною користю для «ковчегівців». Тож часу вистачило і на ігрові заняття, і на бесіди, інтерактивні ігри, і на презентацію фільму Фаїни Винокурової «Реквієм Берегині», і навіть на концерт.
За цей тиждень учасники не тільки збагатилися знаннями, обмінялися досвідом і вміннями, а й знайшли нових друзів. І приємно відзначити, що молодь «Ковчега» продовжує спілкування поза межами семінару. Доказом цьому є створена ними група у соціальній мережі, де учасники діляться враженнями та планують нові зустрічі.
Загалом, як відзначили учасники семінару, за сім років діяльності «Ковчегу» через нього пройшло понад 200 молодих людей. А відтак жевріє надія, що у наших трьох народів є гідне майбутнє.
На переконання організаторів, такі діалоги є необхідними і підпорядковані покращенню взаємин між громадами. Також організатори сподіваються, що подібні заходи у перспективісприятимуть налагодженню міжнаціональних і міжрелігійних взаємин та виховуватимуть у молоді почуття толерантності.