Наукові програми
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції, видає наукову літературу (монографії, науковий журнал, підручники, навчальні посібники, збірки документів й спогадів та ін.), координує та здійснює важливі дослідницькі проекти.
Однією з найважливіших тем наукових досліджень Інституту «Ткума» є подвиг Праведників народів світу, які рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних.
У 2014 р. Інститут «Ткума» проводив Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену Праведникам народів світу. В ній прийняли участь відомі історики, філософи, соціологи, громадські діячі з багатьох країн світу: Білорусі, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Канади, Німеччини, Польщі, США.
Важливе місце в наукових дослідженнях Інституту займає також вивчення механізму нацистського «остаточного вирішення єврейського питання» на території окупованої України, проблематика міжнаціональних відносин в період Другої світової війни, опір Голокосту та ін.
Серед наукових публікацій, виданих у першій половині 2015 р. Інститутом «Ткума»: черговий випуск наукового журналу «Проблеми вивчення Голокосту», збірка спогадів «Відродження пам’яті», збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Праведники світу та інші рятівники у час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті», збірка фотографій та документів «Нацистський «новий порядок» в містах України» та ін. Заплановано також видання монографій з історії Голокосту в Україні, феномену Праведників народів світу, наукові дослідження з регіональних аспектів Голокосту.
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» плідно співпрацює з науковими, музейними, архівними інституціями України, а також Австрії, Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США, Швеції та інших країн.
- Деталі
26-28 червня в Українському католицькому університеті проходив міжнародний конгрес Асоціації слов’янських, східноєвропейських та євро-азіатських студій (ASEEES) і Міжнародної асоціації гуманітаріїв (МAГ), який зібрав понад 500 учасників зі всього світу.
- Деталі
Протягом 8-10 червня у музеї історії польських євреїв POLIN (Варшава) проходила Міжнародна конференція «Єврейська спадщина: проекти, методи, натхнення». До участі у конференції був запрошений директор Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» д-р Ігор Щупак.
Детальніше: Міжнародна конференція "Єврейська культурна спадщина: проекти, методи, натхнення"
- Деталі
Протягом 23-28 травня на базі Єврейського музею у Берліні проходив музейний семінар, організований Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» за підтримки Генерального консульства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Учасниками семінару стали музейні працівники, вчителі історії та викладачі з різних освітніх закладів України.
- Деталі
Протягом 16−17 травня у м. Рига (Латвія) проходила IV Міжнародна конференція «Музеї та меморіальні місця Голокосту в пост-комуністичних країнах: виклики та можливості, сучасні проблеми толерантності у Європі», організована асоціацією «Шамір», Балтійським міжнародним центром толерантності, Музеєм Ризького гетто та Голокосту. Учасниками конференції стали наукові співробітники Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Владислав Базилевський та Ірина Радченко.
- Деталі
14–15 квітня пройшли чергові Запорізькі єврейські читання. Організатором проведення їх вже традиційно стали Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Запорізький національний університет.
Робота конференції розпочалася із пленарного засідання. Вітальні слова на відкриті заходу пролунали з вуст директора Інституту «Ткума» та Музею Голокосту д-ра Ігоря Щупака, завідувача кафедри новітньої історії України ЗНУ проф. Федора Турченка, проф. Володимира Орлянського, проректора з наукової роботи ЗНУ проф. Геннадія Васильчука та декана історичного факультету, професора Володимира Мільчева.