Цього року 5 іяра – День незалежності Держави Ізраїль припадає на 28 квітня.
5 іяра 5708 (за єврейським календарем) / 14 травня 1948 р., із закінченням терміну британського мандату на Палестину (тривав з 1922 р.), керівництво єврейського ішува (єврейської громади Ерец-Ісраель) прийняло Декларацію Незалежності, де було проголошено створення Держави Ізраїль. Після двохтисячолітньої перерви єврейська національна незалежність була відновлена.
Цій події передував тривалий підготовчий процес, розпочатий наприкінці ХІХ ст. прихильниками сіоністського руху на чолі з відомим суспільним та політичним діячем Теодором Герцлем (1860–1904). Визначальною подією для сіоністів та, водночас, для всього єврейського народу був Перший сіоністський конгрес (1897 р.). За його результатами було сформовано Всесвітню сіоністську організацію на чолі з Т. Герцлем та створено Єврейський національний фонд (Керен Каямет ле-Ісраель), що мав придбати землю в Ерец-Ісраель для єврейського народу.
Фінансовим інструментом для втілення планів членів сіоністського руху став створений у 1899 р. та зареєстрований у Лондоні Єврейський колонізаційний банк (Jüdische Kolonialbank / Jewish Colonial Trust). Установа надавала спеціальні сертифікати (облігації) номіналом в 1 фунт стерлінгів для закупівлі земельних ділянок в Ерец-Ісраель. Відділення банку були розташовані в різних країнах світу, зокрема в Російській імперії; значною за обсягом була філія в м. Катеринослав (сучасне м. Дніпро), де відомий громадський діяч Мойсей Карпас у власній фірмі надав банку окреме приміщення та організував роботу персоналу, взявши на себе ведення продажу акцій. Фонд був не єдиною установою, що займалася питанням закупівлі земельних ділянок. Ще у 1891 р. створена баварським філантропом бароном Морісом де Гіршем Єврейська колонізаційна асоціація (з 1924 р. – Палестинська єврейська колонізаційна асоціація) розпочала всебічне сприяння єврейському поселенню в Палестині. Її діяльність активно підтримав прихильник сіоністського руху, нащадок відомої банкірської династії, барон Едмонд Ротшильд (1845–1934). Вагому роль в об’єднанні всіх євреїв у національну державу відіграли численні переселенські рухи (алії), зокрема з українських теренів, початок яких припав на 1880-ті рр.
Утім, лише після завершення Другої світової війни, трагедії Голокосту міжнародна спільнота звернула свою увагу на питання визнання незалежної єврейської держави.
29 листопада 1947 р. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних націй 33 голосами проти 13 прийняла резолюцію № 181 «Майбутній уряд Палестини», яка передбачала розподіл британської підмандатної Палестини на єврейську та арабську (палестинську) держави із запровадженням спеціального режиму щодо міста Єрусалим. В результаті проголошення незалежності Ізраїлю, наступного ж дня армії арабських країн здійснили напад на єврейську державу, що стало початком Війни за незалежність, яка тривала понад рік та завершилася у липні 1949 р.
У 1992 р. в Дніпропетровську (нині м. Дніпро) для інформування населення міста та області про всі аспекти життя Держави Ізраїль було відкрито Ізраїльський культурний центр, який розташовується у найбільшому єврейському общинному центрі – «Менорі».
У 2016 р. в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» було відкрито постійну експозицію «Створення Держави Ізраїль».
https://tkuma.dp.ua/ua/2015-02-17-11-50-31/novosti/2895-tsogo-dnya-28-kvitnya-5-iyara-progoloshennya-nezalezhnosti-derzhavi-izrajil#sigProId87eeb6d0a7