Голодомор 1932 – 1933 рр. – перший геноцид на українських землях у трагічному ХХ ст. За різними підрахунками його жертвами стали від 4 до 7 млн. мешканців українських сіл та міст. Пам’ять про злочин радянської тоталітарної держави, з одного боку, ретельно приховувалась та викривлялась самим комуністичним режимом, з іншого – продовжувала тяжіти часто неусвідомленою травмою над усіма мешканцями України – і над тими, хто безпосередньо постраждав від Голодомору, і над їхніми нащадками.
Концепція Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» передбачала розгляд Голокосту, головної теми музею, в контексті інших геноцидів. Тому в нашому музеї розроблялася тема історії Голодомору, як невід’ємної частини спільної пам’яті усіх українців, незалежно від етнічної чи релігійної приналежності, у постійній експозиції Музею. Над відповідним тематичним блоком працювала група фахівців, як з числа наукових співробітників Музею (д-р Ігор Щупак, Валентин Рибалка, Дільфуза Глущенко), так і наукових консультантів – провідних дослідників історії Голодомору як з України (проф. Людмила Гриневич, Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору), так і поза її межами (Валентина Курилів, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC), Канада) та ін.
Результатом кількарічної роботи стала експозиція «ГОЛОД В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНИ. ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр.», відкрита для відвідувачів у вересні 2016 р. Вона покликана дати відповіді на низку важливих запитань:
- яким було українське село до початку радянських соціальних експериментів?
чим інші голоди (1921 – 1923 рр., маловідомі загальні голоди 1924 – 1925, 1928–1929 років, а також голод 1946-1947 рр.)
- принципово відрізнялися від геноциду 1932 – 1933 рр.?
- яким був історичний контекст, в якому розгорталася трагедія українського селянства кінцевим наслідком чого й став Голодомор 1932 – 1933 р.?
- які наслідки мав геноцид Голодомору для життя сільських національних районів (албанських, болгарських, єврейських, німецьких) та ін.
Щомісяця експозицію відвідують тисячі людей. Цього року кожен навчальний заклад України, а також усі бажаючі отримали можливість залучити своїх учнів та студентів до безкоштовних музейних тематичних занять, присвячених трагедії Голодомору. Протягом 1,5 місяців музей відвідали понад 500 осіб, з 14 навчальних закладів, підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії України, а також просто індивідуальні групи.
Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» є не тільки науковими та освітніми центрами, але й надають можливості для просвітницьких заходів, спрямованих на широкий загал, який цікавиться історією нашої країни. У різні роки учасниками засідань Дніпровського історичного клубу були відомі дослідники різних аспектів Голодомору 1932 – 1933 рр. та інших голодів в Україні – д-р Геннадь Побережний (Український науковий інститут Гарвардського університету), Ярс Балан (Канадійський інститут українських студій при Альбертському університеті, Канада), проф. Людмила Гриневич, проф. Олександр Нікілєв (Дніпровський університет імені О. Гончара), проф. Наталія Романець (Криворізький державний педагогічний університет) та ін.
Запрошуємо Вас відвідати цю та інші експозиції нашого Музею, а також переглянути відео з найцікавіших заходів, що відбулися у Музеї на офіційному Youtube-каналі Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».
https://tkuma.dp.ua/ua/2015-02-17-11-50-31/novosti/2764-istoriya-golodomoru-1932-1933-rr-u-muzeji-pam-yat-evrejskogo-narodu-ta-golokost-v-ukrajini#sigProIdcb49cef781