15 жовтня відбувся черговий педагогічний семінар, організований Інститутом «Ткума» спільно з Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

У роботі семінару взяли участь вчителі історії загальноосвітніх шкіл Дніпропетровської області. У рамках семінару відбулася лекція-бесіда про особливості методики викла-дання  історії Голокосту,  екскурсія  по  Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», а потім обговорення освітнього та виховного потенціалу музейних уроків, особливо-стей їх структури та методики проведення.

 

26 жовтня – 3 листопада на базі Міжнародної школи вивчення Катастрофи Яд Вашем відбувся семінар для вчителів історії, методистів та керівників освітніх програм Білорусі та України.

Учителі та освітяни, що увійшли до складу української групи, активно співпрацюють з Інститутом«Ткума». Вони є постійними учасниками освітніх та наукових програм, а також долучають до дослідження теми Голокосту своїх учнів та колег. Про теорію та практику методики викладання історії Другої світової війни й Голокосту ці вчителі знають не з чуток.

Треба віддати належне, програма семінару цілком відповідала рівню підготовки вчителів. Учасники мали нагоду поспілкуватись не тільки зі співробітниками Школи Яд Вашем та Меморіалу, а й з відомими ізраїльськими вченими. Серед лекторів – д-р Арон Шнеєр, д-р Ілля Лур’є, д-р Мордехай Юшковський, д-р Михайло Вайскопф та інші.

17-19 вересня д-р Ігор Щупак, директор Інституту «Ткума» та Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», на запрошення Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відвідав м. Чернівці. Професійна команда на чолі з методистом з історії та правознавства Василем Федораком організували ряд навчальних заходів для вчителів та студентів (лекції та семінари). 

З часом наше сприйняття історії змінюється. Стають відомими нові факти, руйнуються або навпаки створюються міти. «Переписувати історію – це наш єдиний обов’язок перед нею», – ці слова приписують Оскару Уайльду. Не всі історики погоджуються з цим. Можливо, ідея письменника полягає у тому, щоби переписувати історію відповідно до сучасних реалій та фактів. Досить лаконічно з цього приводу висловився д-р Георгій Касьянов, завідувач відділом новітньої історії НАНУ: «Переписування історії загалом відбувається з трьох причин: через ідеологічну кон’юнктуру, через якісні зміни в історіографії та через елементарну зміну поглядів конкретного дослідника. Перший варіант може мати формальний зв'язок з наукою, зберігаючи ті чи інші атрибути наукового дослідження, але насправді належить винятково до сфери ідеології та політики. Другий та третій є рушіями історіографії як наукової дисципліни».

6–7 жовтня у Києві відбувся Всеукраїнський педагогічний семінар, організований Міністерством освіти і науки України спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума». Захід був присвячений обговоренню нової редакції програм з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх навчальних закладів. У семінарі взяли участь вчителі історії та методисти з усіх областей України, представники авторських колективів шкільних програм з історії.