Наукові програми
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції, видає наукову літературу (монографії, науковий журнал, підручники, навчальні посібники, збірки документів й спогадів та ін.), координує та здійснює важливі дослідницькі проекти.
Однією з найважливіших тем наукових досліджень Інституту «Ткума» є подвиг Праведників народів світу, які рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних.
У 2014 р. Інститут «Ткума» проводив Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену Праведникам народів світу. В ній прийняли участь відомі історики, філософи, соціологи, громадські діячі з багатьох країн світу: Білорусі, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Канади, Німеччини, Польщі, США.
Важливе місце в наукових дослідженнях Інституту займає також вивчення механізму нацистського «остаточного вирішення єврейського питання» на території окупованої України, проблематика міжнаціональних відносин в період Другої світової війни, опір Голокосту та ін.
Серед наукових публікацій, виданих у першій половині 2015 р. Інститутом «Ткума»: черговий випуск наукового журналу «Проблеми вивчення Голокосту», збірка спогадів «Відродження пам’яті», збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Праведники світу та інші рятівники у час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті», збірка фотографій та документів «Нацистський «новий порядок» в містах України» та ін. Заплановано також видання монографій з історії Голокосту в Україні, феномену Праведників народів світу, наукові дослідження з регіональних аспектів Голокосту.
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» плідно співпрацює з науковими, музейними, архівними інституціями України, а також Австрії, Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США, Швеції та інших країн.
- Деталі
22 жовтня у приміщенні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького пройшов Всеукраїнський круглий стіл «УКРАЇНА ТА НІМЕЧЧИНА У СВІТОВИХ ВІЙНАХ: ОБРАЗИ ТА ПІДХОДИ ДО ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ»; «МОСТИ ПАМ’ЯТІ: СУЧАСНА УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКА ДИСКУСІЯ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ ТА ГОЛОКОСТ», організований спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума», Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, Агентством розвитку Дніпра за підтримки Генерального консульства Федеративної республіки Німеччина в Донецьку/офіс Дніпро та проекту «Вивчення Голокосту в України для формування атмосфери толерантності».
- Деталі
79-років тому практично із початком німецько-радянської війни нацистська політика переслідування євреїв Європи кардинально змінилася. У літні дні 1941 р. спершу епізодично, але невдовзі систематично та диявольськи методично, розпочалася реалізація нацистського догмату про необхідність ліквідації «єврейської загрози». Тисячі людей стали жертвами антиєврейських погромів, вбивств та принижень на вулицях великих міст, віддалених містечок та сіл. Згодом елементом буденності нацистського «нового порядку» стали сплановані масові розстріли на околицях міст, у ярах та протитанкових ровах.
Детальніше: "Забуття як форма вбивства": дослідження Тетяни Федорів
- Деталі
12–13 грудня у Берліні проходив науковий семінар «Козацький міф у Східній Європі у 19-му, 20-му і 21-му століттях». Головним ініціатором проведення цієї наукової конференції, що відбулася за сприяння Форуму Трансрегіональних Студій та провідного українознавчого центру Німеччини PrismaUkraїna, виступив д-р Денис Шаталов – керівник наукового відділу Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», дослідник явища «козацького міфу» у суспільній думці України та Східної Європи загалом.
- Деталі
5-6 грудня у ДНІМ ім. Д. Яворницького проходила науково-практична конференція «Сучасний музей як джерело формування ідентичностей» з нагоди 170-ліття Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького.
Детальніше: Науково-практична конференція «Сучасний музей як джерело формування ідентичностей»
- Деталі
05 вересня у Дніпрі розпочалась П’ята щорічна конференція Німецько-Української Історичної Комісії «Спогади про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 року», організована спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума».
Робота конференції розпочалася із пленарного засідання. Вітальні слова на відкриті заходу пролунали з вуст видатних істориків, проф. Ярослава Грицака (Львів) та проф. Мартіна Шульце Весселя (Мюнхен). Під час роботи першої секції «Формування та реформування спогадів про Другу світову війну» із доповідями Надія Гончаренко («Зміни в наративах про війну в і поза українськими підручниками історії: від «Велика Вітчизняна Війна» до «Український вимір Другої світової війни»»), д-р Олександр Гриценко («“Декомунізовано”. Офіційний дискурс Другої світової війни в Україні. Основні мотиви, ключові повідомлення, способи отримання»).