Всеукраїнський методичний семінар для освітян «Нова українська школа: навчання/знання про Голодомор та інші геноциди»

08 червня відбувся дев'ятий Всеукраїнський методичний семінар для освітян «Нова українська школа: навчання/знання про Голодомор та інші геноциди». Семінар був організований Міністерством освіти і науки України спільно з Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine).

До участі в онлайн-семінарі був запрошений директор Інституту «Ткума» д-р Ігор Щупак. Близько 100 учасників зустрічі обговорювали питання дерусифікації, десовєтизації, деколонізації українського наукового та освітнього просторів. Вели семінар Раїса Євтушенко, головна спеціалістка директорату дошкільної, шкільної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України, Заслужений працівник освіти України, і Людмила Гриневич, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук.

Своє бачення сучасних викликів перед українською історичної освітою та українським суспільством взагалі представила Аґнєшка-Ґабріела Матусяк, завідувачка Відділу україністики та лабораторії міждисциплінарних і посттоталітарних досліджень Інституту слов’янської філології Вроцлавського університету, членкиня Міжнародної асоціації україністів.

Нові підходи до характеристики Української революції, національно-визвольної боротьби та українського державотворення запропонував Павло Гай-Нижник, в.о. директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, академік УАПН, доктор історичних наук. Ірина Захарчук, професорка Рівненського гуманітарного університету, координаторка наукового напряму Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка філологічних наук, серед іншого виклала ідеї щодо коректності використання поняття «советський» (а не «радянський») до відповідної історичної доби. Ці ідеї, зокрема, намагалися реалізувати у змінах до діючих програм з історії члени Робочої групи.

Людмила Гриневич запропонувала широкий історіографічний огляд питання про імперський характер Совєтського Союзу та значення цього концепту для розуміння історії ХХ століття. Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України, доктор політичних наук, зробив глибокий аналіз моделей історичної пам’яті про Другу світову війну, зауваживши значення пострадянської/російської моделі «Велика Вітчизняна війна» для сучасної рашистської ідеології.

Д-р Ігор Щупак у своїй доповіді говорив про методологічне значення дефініцій та їх відображення в сучасному шкільному курсі історії (серед цих понять – різновиди тоталітаризму; геноцид; «денацифікація»; імперія тощо), а також про розуміння певних історичних явищ, серед яких – «рашизм та перегляд основ сучасного світоустрою». Зупинився на Голокості як «класичному» прикладі геноциду та на геноцидних явищах сучасності. «Інтерес слухачів викликали мої тези, присвячені характеристиці нинішньої російсько-української війни як прояві Третьої світової війни, що розпочалася, – зауважив історик. – Очевидно, цей інтерес викликаний потребою спроб осмислення важливих суспільних явищ безпосередньо під час їх генезису».

Семінар тривав кілька годин та, звичайно, не міг бути завершений; зацікавлений професійний діалог істориків буде продовжений.