11–12 червня наукові співробітники Інституту «Ткума» брали участь у роботі Міжнародного семінару «Сторінки історії та культури їдиш на українських землях», організованого спільно з Міжнародним центром вивчення їдиш у Вільнюсі та Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

1 червня 2018 р. наукові співробітники Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» завітали до НВК № 3 м. Боярка (Київська обл.). Протягом дня у цьому навчальному закладі відбулося кілька освітніх заходів, присвячених проблемам викладання історії Голокосту та загалом історії ХХ ст.

22 травня відбувся педагогічний семінар для вчителів історії в рамках проекту «Вивчення Голокосту в Україні для формування атмосфери толерантності». Екскурсію залами музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» провела науковий співробітник Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ірина Радченко. Вона акцентувала увагу вчителів на експозиціях, присвячених трагедіям ХХ століття: українського Голодомору, єврейського Голокосту, геноциду ромів, депортації кримських татар. «Чужого болю не буває», - ця думка пройшла крізь всю екскурсію.

15 травня у залі діорами «Битва за Дніпро» (Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького) за ініціативи та підтримки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, ДНІМ ім. Д.І.Яворницького, Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Дніпропетровського відділення Малої академії наук пройшло кілька важливих та надзвичайно цікавих заходів:

10 травня у Дніпропетровському обласному медичному ліцеї-інтернаті «Дніпро» д-р Ігор Щупак провів заняття для учнів 9-11 класів. На занятті були присутні директор ліцею Л. Ковальова, ініціатор зустрічі, бібліотекар ліцею Г. Олефір та вчителі А. Слугіна та А. Михайліченко. Під час інтерактивної лекції-бесіди ліцеїсти познайомилися з новими розробками лектора та його колег в галузі підручникознавства. Окрім того, відбулось жваве обговорення проблем висвітлення історії Другої світової війни в різних країнах світу, питання про квазірелігію та особливості збереження пам’яті про війну у пострадянських країнах.

Наступна