21 квітня – Йом га-Шоа

21 квітня 2020 р. в Ізраїлі відзначається Йом га-Шоа (івр. יוםהשואה), День Катастрофи і героїзму європейського єврейства, День пам’яті Голокосту. Це – національний день вшанування пам’яті близько шести мільйонів євреїв, знищених під час Голокосту в результаті дій нацистської Німеччини та її союзників, а також ушанування Єврейського руху опору. У 1953 р. Прем’єр-міністр Давид Бен-Гуріон та Президент Іцхак Бен-Цві підписали закон про відзначення Йом га-Шоа 27 нісана – на 10-ту річницю повстання у Варшавському гетто, яке було найбільшим із відомих прикладів опору євреїв під час Голокосту.

Повстання у Варшавському гетто – збройне повстання єврейських підпільних організацій на території найбільшого в Європі гетто. Влітку 1942 р. майже 300 тис. євреїв Варшавського гетто були депортовані до табору смерті Треблінка. Коли мешканці гетто дізналися про масові вбивства у таборі, було створено Єврейську бойову організацію (пол. ŻOB – Żydowska Organizacja Bojowa), яку очолив Мордехай Анєлевіч (пол. Mordechaj Anielewicz). Бійці підпільної організації чинили опір наступній депортації у січні 1943 р., готували зброю та таємні схованки. За планами нацистів ніч на 19 квітня 1943 р. (напередодні єврейського свята Песах) мала стати початком остаточної ліквідації гетто та депортації її мешканців до таборів смерті. На той момент у гетто з понад 400 тис. євреїв залишилось лише 50–70 тис. Коли нацистські та поліційні загони увійшли у гетто, повстанці відкрили по них вогонь. Повстання тривало майже місяць, попри чисельну та збройну перевагу нацистів. За різними даними, загони повстанців налічували від 1 000 до 1 500, в тому числі 220–600 вояків Єврейської бойової організації, 150–400 від Єврейського військового союзу, тисячі цивільних та незначна кількість польських підпільників з-поза меж гетто. Від польських підпільних організацій повстанці отримували допомогу як перед повстанням, так і під час нього. Проте вона носила дуже обмежений характер. У боротьбі з повстанцями щоденно брали участь 2 090 вояків (в т.ч. 821 есесівець) під командуванням группенфюрера СС Юрґена Штропа. Гетто було спалене і зрівняне з землею. Фінальний акт знищення «єврейської Варшави» припав на 16 травня 1943 р., коли було підірвано Велику Варшавську Синагогу. Згідно з рапортом Штропа у ході «ліквідації» щонайменше 56 065 євреїв було вбито або депортовано до Треблінки.
У 1987 р. у польському часописі «Tygodnik Powszechny» світ побачила стаття історика та літературного критика Яна Блонського «Бідні поляки дивляться на гетто». Публікація стала знаковою подією та водночас приводом для дискусії щодо польсько-єврейських відносин у часи нацистської окупації. Багато з тез цієї статті є актуальними й для дискусії про українсько-єврейські взаємини. Бібліотека Інституту "Ткума" також пропонує ознайомитися з такими виданнями про повстання у Варшавському гетто: