УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ СЕМІНАР ІНСТИТУТУ «ТКУМА» ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ЩОРІЧНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ КОМІСІЇ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

«МАРАФОНИ ПАМ'ЯТІ» З ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ ДЛЯ МОЛОДІ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС ТВОРЧИХ РОБІТ ШКОЛЯРІВ, СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ ТА ВЧИТЕЛІВ «УРОКИ ВІЙНИ ТА ГОЛОКОСТУ – УРОКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

МІЖНАРОДНИЙ МІЖРЕЛІГІЙНИЙ МОЛОДІЖНИЙ СЕМІНАР «КОВЧЕГ»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ОСВІТНІЙ СЕМІНАР ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ У ЯД ВАШЕМ (ЄРУСАЛИМ, ІЗРАЇЛЬ)

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ «ТКУМА»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАНЬ ІНСТИТУТУ «ТКУМА» СПІЛЬНО З МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

У Києві пройшла підсумкова конференція за проектом "Нова українська школа"

8 грудня у Міністерстві освіти і науки України проходила підсумкова конференція за проектами «Нова українська школа» та «Підтримка реформ системи освіти в Україні, частина 2». Під час заходу відбулось обговорення "Основ стандарту освіти", що містить методологічні підходи до того стандарту освіти, який наразі розробляється. На конференції виступили  Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, Віце-Міністр національної освіти Республіки Польща п. Мажена Драб,  організатори  розробки концепції реформи системи освіти - Роман Шиян, Олександр Ляшенко, Ева Бобіньска (Польща), Мирослава Товкало, які презентували основні результати Проекту «Нова українська школа», директор Інституту "Ткума" і Музею "Пам'ять єврейського народу та Голокоств Україні"  д-р Ігор Щупак.

Важливо й цікаво, що в обговоренні "Основ стандарту» та концепції реформи взяли участь учні (а реформа, як було проголошено – «діти-центрична»), а також вчителі та директори шкіл.

Під час свого виступу д-р Ігор Щупак підкреслив:

"Варто виходити  з тих засад, що: 
• зміни у системі освіти життєво необхідні;
• зміни не мають все радикально ламати, а мають поступово запроваджувати нове;
• у змінах ми маємо покладатись на досвід інших країн, від Польщі та ін. країн Європи – до Канади (бо не завжди треба вигадувати велосипед);
та головне – співвіднести те, що ми робимо, з європейськими підходами та цінностями, зокрема – з тим, що сформульовано у 8-ми тезах Ради Європи.
Ми переходимо від когнітивного підходу до компетентнісного, але – за алгоритмом Естонії, плавно, не рубаючи все, разом із вчителями, більшість з яких до різкої зміни не готові.
Тому ми зберігаємо певне інформаційне ядро, працюючи над вирішенням таких питань:

1. Як перейти від знаннєвої парадигми до компетентнісної, як сформувати предметні уміння.

2. Як здійснити інтеграцію єдиного курсу історії. Це не є механічне об’єднання курсів історії України та всесвітньої історії. 
• По-перше, ми запроваджуємо україноцентричний погляд на історію.
• По-друге, важливо показати вплив історії на сучасність, історичні передумови сучасних здобутків (наприклад – технологічних, наукових) і проблем. Показати, за словами Ярослава Грицака, «як нам подолати свою історію».
• По-третє, якщо учні 5-6 класів матимуть пропедевтичний курс, то вже учні 10-12-х класів – проблемний. При цьому ми маємо уникнути релятивізму в історичних оцінках.
• По-четверте, курс історії в старших класах матиме більш практичний характер, історичний матеріал має інтегруватись із політологічним, соціологічним, має допомогти учневі зрозуміти проблеми сучасного суспільства і свого місця у цьому суспільстві.

3. Як мінімізувати фактологічний матеріал з огляду на таке: 
- минуле спресовується, і не можна сьогодні приділяти стільки ж уваги, наприклад, Наполеонівським війнам, як у 1912-13 рр.
- Треба скоротити вивчення певних тем та видалити деякі з них з огляду на європейський контекст. Наприклад, у Франції не вивчається окрема тема «Паризька комуна» – її немає в програмі. Вона лише побіжно згадується як «провал спроби ліворадикального перевороту, придушеного військами за підтримки місцевого населення».
- Головне: учні повинні мати загальні уявлення про найважливіші історичні події та явища, та знати, де можна знайти той матеріал; знати, де подивитись.

4. Як працювати з понятійним апаратом. 
• Є технології того, щоб діти розуміли сенс поняття та вчилися самостійно формулювати їх.
• Є необхідність скорочення кількості обов’язкових для знання термінів, не більше 3-4 на 1 урок. Ось тут потрібно діяти радикально, регламентувати це скорочення, та погодити із вимогами ЗНО. 
• Важливо зважати на європейський історичний контекст. Наприклад, 
- у Європі не знають «Кримської війни», а знають «Східну війну». Термін «Кримська війна» - це витвір СРСР та Росії.
- у Європі не знають, що таке «промисловий переворот» (за Марксом); але вивчають «industrial revolution» – «індустріальну революцію».
Ми маємо розуміти з європейцями один одного. Інакше ми будемо й далі перебувати в інформаційному просторі «русского міра», що виходить із цінностей навіть не Євразії, а Азіопи.

5. Як сформувати позитивну емоційну атмосферу у вивченні будь-якого предмету, зокрема – історії.
Маємо знаходити позитивно забарвлені сюжети, позитивні емоції; пізніше, вже в підручниках, використовувати карикатури, історичні анекдоти.
Правильно кажуть: знання – це те, що залишається в голові після того, як все забув. 
Проте важливо не тільки знати, але й розуміти, що з цими знаннями робити та як їх використовувати.

Головне полягає в тому, що освітня реформа буде успішною, якщо учні, їхні батьки, вчителі будуть зацікавлені у цій реформі, будуть брати участь у її розробці та реалізації".