У вересневому випуску науково-методичного журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання» вийшов матеріал про підручник історії, який останнім часом привернув багато уваги фахівців . Дехто вважав цей підручник інноваційним та сучасним, дехто занадто сміливим. На нараді українсько-польської комісії по контенту шкільних підручників, яка відбулась у вересні 2011 року, він отримав високу оцінку за змістовність, інформативність та яскраво втілену «українську » спрямованість у зображенні історичних подій минулого.

   Автори статті – Людмила Давлетова, Людмила Козіна (м. Дніпропетровськ) – звертають увагу читачів на зручний порядок структурування, логічну довершеність блоків матеріалу. Підкреслюють дуже дотепно підібрані ілюстрації, які звертають увагу на важливі елементи та спонукають до роздумів. Також, на їх думку, вдалим у побудові підручника є те, що невеликі за обсягом документи, визначення понять, свідчення істориків розташовані безпосередньо поруч з основним текстом, і, таким чином, доповнюють та збагачують навчальний матеріал. Допомагатимуть вчителеві в організації узагальнення навчального матеріалу та його повторення спеціальні параграфи-узагальнення за темами, в яких викладено важливі фрагменти матеріалу. Також запропоновано чотири групи запитань, які надають вчителю багатющий методичний інструментарій для роботи з дітьми. «Отже, методичний апарат взагалі та матеріал для узагальнення зокрема вигідно відрізняє підручник І. Щупака від інших», – пише автор, – «До недоліків віднесемо те, що чомусь у підручнику немає узагальнення матеріалу теми 7 («Міжнародні відносини в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.»). Хоча ця тема складається всього з двох параграфів, але вона досить важлива і лише фрагментарно представлена у параграфах інших тем».

   До вдалих методичних знахідок автор статті відносить запропонований у підручнику прийом актуалізації навчального матеріалу, що передбачає поставити кілька «життєвих» запитань до членів родини учнів, як-от: «Запитайте своїх рідних, як вони відреагували на повідомлення про теракти в США (йдеться про події «Nine Eleven. – Л. Д., Л.К.), та інші. До того ж, за думкою авторів статті, це є доцільним з психолого–педагогичної точки зору, адже сприяє налагодженню діалогу між підлітками та старшим поколінням.  

  З точки зору сучасної методології підручник теж можна вважати новаторським. Останні досягнення світової історіографії, у першу чергу – відомі в Європі праці українських істориків В. Гриневича, Я. Грицака та інших – слугують науковим підґрунтям для рецензованого видання. Відтак, педагоги вважають, що підручник знайомить учнів з сучасною історіографією.

  Але головна інновація підручника, на погляд авторів статті, полягає в іншому: «Лишається дивуватися, як автор книги та видавництво змогли зробити виклад фактичного матеріалу за кожною темою до середини 2011 року… Багато наведених «свіжих фактів історії» має значення для майбутнього: наприклад, згадка про те, що 3 червня 2011 року ООН ухвалила резолюцію, згідно з якою право на доступ до Інтернету є одним з невід’ємних прав людини. Проте, очевидно, що автор ставить перед собою завдання не «наздоганяти» останні події та згадувати про них у «телеграфному стилі», а подати аналіз найважливіших тенденцій історичного розвитку країн світу».  

   Далі одинадцять сторінок журналу відводиться висвітленню розділу підручника «Окупаційний режим та рух опору на окупованих територіях. Голокост». Нагадаємо, що вперше в українських підручниках історії темі Голокосту відводиться цілий розділ. Це ще одна важлива складова, яка вигідно відрізняє цей підручник серед інших.

  Завершуючи огляд підручника автори статті пишуть: «…Новий підручник І. Щупака виховує молодь, спонукаючи до вироблення власних моральних оцінок історичних явищ (війн та політичних проблем, питань толерантності та культурних явищ тощо). Цей підручник є зразком гарного методичного інструменту, що сприятиме науковому розумінню історії, розвитку інтересу до цього навчального предмету та допомагатиме формуванню в них власної думки про проблеми минулого та сучасності».