 2011 рік – для України особливий. Це рік, коли українська та світова спільнота відзначає 70-ту річницю трагедії Бабиного Яру. Всеукраїнський Центр вивчення Голокосту «Ткума» присвячує цим датам цілу низку наукових конференцій, дискусій, семінарів для вчителів та учнів, готує до друку нові видання, виготовляє фільми. При цьому, звісно, не переривається напружена праця по створенню Музею історії євреїв України і історії Голокосту, відкриття якого заплановано на початок 2012 року.
17–19 травня серія важливих заходів було організовано Центром «Ткума» у Львові. Історія цього стародавнього міста, історія Західної України та українсько-польського прикордоння надають привід згадати не лише трагедію Катастрофи, жахіття війни, міжнаціональної ворожнечі та злочинів проти людства, але й приклади взаємодопомоги між народами, духовного героїзму заради спасіння людей.
 Тут «Ткума» працює зі своїми давніми партнерами. Це єврейський Благодійний Фонд «Хесед Ар’є», Всеукраїнська асоціація викладачів історії «Нова доба»; Український католицький університет (Львів); Федерація польських організацій в Україні; «Ukrainian Jewish Encounter» (канадська громадська ініціатива) та інші українські, єврейські, польські організації. У співпраці найважливішим є те, що об’єднує людей – представників різних національностей та релігій, прихильників різних ідей та поглядів. Нас об’єднує, мабуть, головне – розуміння цінності людського життя, величі подвигу заради порятунку людей. Саме тому ключовою темою наших заходів була тема Праведників народів світу. Наша довідка. «Праведники народів світу» — почесне звання, яке присуджується від імені держави Ізраїль у відповідності до Закону про увічнення пам’яті мучеників та героїв (1953 р.) представниками різних національностей та віросповідань, які рятували євреїв від знищення за часів Голокосту. Справу про присудження звання Праведника розглядає спеціальна комісія по Праведникам світу Яд Вашем – Музею історії Голокосту (Ізраїль). 
Феномен Праведників і досі не розгаданий істориками, філософами, вченими та духовними діячами. Що спонукало людей, які ризикували не лише своїм життям, але й життям своїх дітей, родин, ховати євреїв від нацистських катів? Чому частина населення стає на бік окупантів, більшість лишається байдужими до чужого лиха, а Праведники здійснюють духовний подвиг, і саме тим захищають гідність свого народу? Яка мотивація була в українців, поляків, які укривали євреїв не тільки від нацистів, але й від своїх сусідів, іноді навіть від родичів? Чому йшли на смертельний ризик поляки, які рятували своїх сусідів-українців від польської Армії Крайової, і українці, які рятували своїх односельців-поляків від вояків УПА? В міжнародній науковій конференції «Праведники – рятівники життя: історичний досвід та моральні уроки» прийняли участь біль ніж 100 істориків, філософів, педагогів, громадських діячів з Білорусі, Ізраїлю, Канади, Польщі, Росії, України. Учасників тепло привітали представники духовенства, Львівської обласної держадміністрації та Національного університету «Львівська політехніка», у вишуканих залах якої проходила робота першого дня конференції. Вчені висвітлювали в своїх доповідях різні аспекти Другої світової війни та Голокосту: міжетнічні відносини в Україні у повоєнний та воєнний період, українсько-польську взаємодопомогу часів трагічних історичних подій, реакцію мирного населення на події Голокосту та феномен Праведників. В рамках конференції проходила презентація книги Яніни Гешелес «Очима 12-річної дівчинки» (книга видана БФ «Хесед Ар’є», директор Ада Діанова, та київським видавництвом «Дух і літера», головний редактор Леонід Фінберг). З того часу, як скінчилось пекло Голокосту, залишившись лише у пам'яті та на сторінках потертого щоденника 12-річної дівчинки Яніни Гешеліс, вона жодного разу не поверталась у Львів. Тут загинула вся її родина. І тільки зараз ця літня жінка знайшла в собі мужність прилетіти на публічну презентацію книги про свій порятунок, відвідати місто, яке пов’язане з такими болісними спогадами. Яніну Гешелес супроводжували два її сина та 12-річна онука. Високим художнім рівнем та ґрунтовним науковим, історичним базисом відзначився історично-документальний фільм д-ра Фаїни Вінокурової «Реквієм Берегині», присвячений Праведниці народів світу Л. І. Постоловській, яка була директором дитячого будинку у Винниці за часів нацистської окупації міста. Презентація фільму також входила до програми конференції. Духовною кульмінацією конференції стала прем’єра вистави «Янка» за мотивами книги Я. Гешелес (театр «Дебют», БФ «Хесед Ар’є»). Прототип головної героїні – Яніна Гешелес, яка сиділа у залі і всі глядачі, які мали нагоду дивитись виставу, не змогли втримати сліз хвилювання, співчуття єврейський дівчинці, яка пройшла крізь всі круги пекла Голокосту. Але була врятована поляками та українцями, які протистояли нацистському «новому порядку». Дивовижною вийшла зустріч-діалог Праведників народів світу та врятованих під час Голокосту. Серед учасників цього «круглого столу» були діти та онуки Праведників. Українці та євреї, громадяни різних країн, представники різних конфесій ділились з присутніми відвертими думками і почуттями, згадували історії, драматизму яких міг би позаздрити Шекспір… Всі учасники конференції. семінарів, які входили до її складу, «круглих столів» відмічали дуже високий науковий рівень, їх неабияке громадське значення. На науковому форумі, педагогічному, музейному семінарі, на творчих зустрічах та презентаціях вдалось з різних кутів зору підійти до осягнення висновків війни, висновків Голокосту, які необхідні нам для того, щоб не допустити повторення трагічних подій минулого. Директор Центру «Ткума», Ігор Щупак
|
