15 грудня в стінах Донецького державного інституту штучного інтелекту відбулася I Міжнародна науково-практична конференція «Толерантність і духовність в українському суспільстві й сучасне розуміння проблеми антисемітизму й ксенофобії». Її організаторами виступили Всеукраїнська суспільна організація «Українське Реєстрове Козацтво», Федерація єврейських общин України, Головний рабинат України, Асоціація національно-культурних об`єднань України, Донецький державний інститут штучного інтелекту, Відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України та Українська асоціація релігієзнавців.

В конференції взяли участь вчені з Києва, Луцька, Харкова, Полтави, Дніпропетровська, Донецька, Єрусалиму, Житомира та інших міст. Ця подія викликала значний інтерес як української громадськості, так і засобів масової інформації. Сюжети про роботу конференції розмістили у випусках новин провідні українські телеканали та інші мас-медіа.

Унікальною подією конференції стала участь у ній Головного рабина України. Азріель Хайкін з привітальним словом звернувся до усіх, що зібралися у залі. Він подякував організаторам конференції, а також ректору ДонДІШІ, Гетьману Українського Реєстрового Козацтва, Голові Всеукраїнської партії духовності й патріотизму, доктору богослов`я, доктору технічних наук, професору Анатолію Шевченку за те, що вони торкнулися настільки важливої проблеми сучасності, й вручив йому ханукію – символ світла й радості. Анатолій Іванович у свою чергу підніс дорогому гостю кришталеву булаву – символ єдності. Учасники конференції сподіваються, що вона буде початком широко обговорення в українському суспільстві проблем етноконфесіональних відносин в Україні на принципах толерантності й духовності.

Виступаючи на відкритті конференції, Головний рабин України р. Азріель Хайкін, зокрема, сказав: «Коли ми говоримо про небезпеку антисемітизму і ксенофобії, ми, перш за все, говоримо про небезпеку для всього суспільства, а не тільки для тих, на кого ця ненависть спрямована. Ксенофобія – це пухлина, духовний пухлина. Вона знищує того, хто її несе.

Ця конференція – початок шляху до усвідомлення і визначення проблеми. Це важливий і необхідний крок. Звичайно, знадобитися не одна така зустріч, щоб запропонувати ліки, щоб вилікувати хворобу, але не можна пройти шлях, не зробивши перший крок.

Конференція вже дістала серйозний резонанс, як в Україні, так і на міжнародній арені. Вона показала, що українське суспільство вже готове відкрито обговорювати найважчі і складні питання як історії, так і сучасності. Сьогодні в залі люди самих різних національностей і релігій. Я вітаю Вас і прошу Всевишнього благословити нас, адже ми і є українське суспільство – різноманітне, багатокультурне, багатоколірне. В нашій єдності, в нашій толерантності один до одного застава сили і процвітання України. Наша задача – розповсюдити цю єдність далі, за межі цього залу, в наші міста, в школи і університети, навчити цьому наших дітей, наших учнів, наших прихожан».

На конференції прозвучали гострі, іноді полярні, точки зору на проблеми толерантності в сучасному українському суспільстві. Особливо полемічними були виступи представників різних релігійних течій. Проте, незалежно від поглядів, як на історію, так і на сучасний стан міжнаціональних і міжрелігійних відносин, учасники конференції були єдині у думці з директором Центрального Українського Фонду вивчення історії Голокосту «Ткума» Ігорем Щупаком. Він акцентував на необхідності засудження ксенофобської та антисемітської пропаганди, що здійснює сумно знаменита МАУП і близькі до неї організації та політичні сили. Учасники конференції призвали рішуче протистояти будь-яким спробам розпалювання міжнаціональної ворожнечі і вимагали притягнути тих, хто робить такі спроби, до суворої відповідальності. Вони також одностайно підтримали проект звернення до української громадськості і політичного істеблішменту. В ньому, зокрема, сказано:

«Ми звертаємося до широких кіл української громадськості із закликом рішуче протистояти будь-яким спробам зруйнувати міжнаціональний мир і злагоду в нашій країні. Ми звертаємося до наших колег – вчених, діячів культури, викладачів вищих навчальних закладів, вчителів, до всієї української інтелігенції: це наш обов'язок – не допустити, щоб майбутні покоління, наша молодь були заражені вірусом ненависті і ксенофобії. Ми повинні дати рішучу відсіч будь-яким спробам насадити антисемітизм у вищих навчальних закладах, школах, в науковому середовищі. Немає тем, закритих для обговорення, і наша нинішня конференція – свідчення того, що можна відкрито обговорювати найгостріші і болючі теми історії і сучасності.

Ми звертаємося до всіх гілок української влади – законодавчої, виконавчої та судової: необхідно забезпечити дієвий захист всіх національних і релігійних груп нашої країни від будь-яких образ. Ми закликаємо припинити руйнівну діяльність тих, хто під маскою навчальних закладів або наукової діяльності веде антисемітську і ксенофобську пропаганду. Влада зобов'язана захистити українське суспільство не лише на словах, але і на ділі: необхідно від декларацій переходити до дій, як законодавчих, так і виконавчих. 

Турбота про виховання толерантності, про зміцнення міжнаціонального миру і згоди в нашій країні повинні стати пріоритетною задачею для Президента, Уряду, Верховної Ради і властей всіх рівнів.

Ми повинні пам'ятати – лише зберігши і надійно забезпечивши єдність нашого багатонаціонального, багатоконфесійного українського народу ми зможемо збудувати сучасне, демократичне, вільне і процвітаюче суспільство».

Донецька конференція, серед учасників якої були представники різних релігійних конфесій, наукові співробітники, представники громадськості, Українського Реєстрового Козацтва, духовні особи, студенти, пройшла у теплій дружній атмосфері. Вона тривала один день і була надзвичайно насиченою. На конференцію було заявлено шістнадцять наукових доповідей повідомлень. Проте через нестачу часу не всі вони змогли прозвучати на конференції. Найближчим часом за підтримкою Асоціації національно-культурних об'єднань України вони будуть видані науковою збіркою.